Світле Христове Воскресіння. Пасха.
Замерзлі збираються біля вогню; голодні збираються біля трапези; змучені довгою темрявою ночі радіють сходу сонця; виснажені важкою боротьбою торжествують від несподіваної перемоги.
О воскреслий Господи, як Ти воскресінням Своїм для всіх став усім!
О найбагатший Царю, як Ти одним Своїм даром наповнив всі порожні руки, простерті до неба! Радіє небо, радіє і земля. Радіє небо, як радіє мати, годуючи своїх голодних дітей; радіє земля, як радіють діти, приймаючи їжу з рук своєї матері?
Перемога Христова – єдина перемога, якій можуть радіти всі людські істоти, від першоствореної і до останньої. Всяка інша перемога на землі розділяла і розділяє людей. Нема на землі переможної радості, не отруєної зловтіхою: звичайний переможець земний радіє як своєму сміху, так і сльозам переможеного супротивника. Він і сам не помічає, як зловтіха наполовину розбавляє його радість. І найблагородніша людська перемога схожа на якесь сонце, що однією своєю половиною випускало б світлі промені, а другою – темне проміння. Тільки Христова перемога – як сонце, що зливає свої світлі промені на всіх, хто стоїть під ним.
Тільки Христова перемога наповнює всі серця людські повнотою радості. Тільки вона – перемога, в якій нема зловтіхи і злості.
«Таємна перемога», – скажете ви? Так, але в той же час – явлена всьому роду людському, живому і померлому.
«Великодушна перемога», скажете ви? Так, і понад те. Хіба мати не більш ніж великодушна, якщо вона не тільки один раз чи двічі захистила дітей своїх від змія, але, щоб навіки порятувати їх, хоробро пішла в саме лігво змія і спалила його вогнем?
«Цілюща перемога», – скажете ви? Так, цілюща і рятівна на віки вічні. Ця незлоблива перемога рятує людей від усього зла і робить їх безсмертними – робить їх безсмертними і безгрішними. Бо безсмертя без безгрішності означало б тільки продовження віку злу, продовження віку зловтісі і люті. А безсмертя разом з безгрішністю породжує незатьмарену радість і робить людей братами пресвітлих ангелів Божих.
Хто не втішиться перемозі Господа Ісуса Христа? Він переміг не ради Себе, але ради нас. Його перемога не зробила Його ні величнішим, ні живішим, ні багатшим; але зробила такими нас. Його перемога – не самолюбство, а любов – не викрадення, а дар. Земні переможці виривають перемогу; Христос – єдиний, Хто перемогу віддає.
Жоден земний переможець не бажає, щоб його перемогу відділяли від нього і приписували іншому; тільки воскреслий Господь обома руками простягає Свою перемогу кожному з нас, і не гнівається, а радіє, коли Його перемога робить нас переможцями, тобто, більш великими, живими і багатими, ніж ми є. Земні перемоги, якщо на них дивитися здаля, виглядають красивішими, зблизька ж вони потворніші і огидніші. А про перемогу Христову неможливо сказати, коли вона красивіша: коли на неї дивишся здаля чи зблизька. Дивлячись на перемогу цю здаля, ми захоплюємося нею, як єдиною у блиску, красі, чистоті і спасенності. Дивлячись же на неї зблизька, ми захоплюємося нею, бачачи, яких жахливих ворогів вона здолала і яку безліч рабів визволила. Нинішній день більше, ніж інші дні в році, присвячений прославленню і святкуванню цієї перемоги Христової, і тому слід роздивитися її зблизька як для кращого знання, так і для більшої радості.
Воскресінням Своїм Господь переміг двох найлютіших ворогів людського життя і людської гідності: смерть і гріх. Ці два вороги роду людського народилися ще тоді, коли перша людина перестала бути рідною Богові, переступивши заповідь послуху Творцеві своєму. В Раю людина не знала ні смерті, ні гріха, ні страху, ні сорому. Бо, приєднана до Бога живого, людина не могла знати смерті; і, живучи в досконалому послуху Богові, вона не могла знати гріха. А там, де не знають смерті, не знають і страху; і де не знають гріха, не знають і сорому від гріха. Як тільки людина згрішила, порушивши спасенний послух Богові, страх і сором увійшли в неї; вона відчула себе безконечно віддаленою від Бога і передбачила над собою косу смерті. Нащадки Адамові, покоління за поколінням, заземлялись і розпадались, грішачи з соромом і помираючи зі страхом і жахом. Люди ховалися від Бога між деревами, між камінням, між золотом і прахом; і чим більше вони переховувалися, тим більше від істинного Бога віддалялися і істинного Бога забували. Природа, що колись лежала біля ніг людини, поступово піднялася над головою її, так що, врешті решт, цілковито заслонила від неї лице Боже і стала для неї замість Бога. І людина почала обожнювати природу, тобто, стала її слухатися, з нею співставляти свою поведінку, їй молитися і їй приносити жертви. Але обожнена природа не змогла спасти ні себе, ні людину від смерті і тління.
Страшний шлях, яким йшло людство, був шляхом гріха. Хтось запитає: «Як же кажуть, що воскреслий Господь переміг гріх, адже люди все ще грішать?» Воістину Господь переміг гріх. Він переміг його Своїм безгрішним зачаттям і Різдвом; і переміг його Своїм чистим і безгрішним життям на землі; і переміг його, як Праведник страждаючи на Хресті; і, нарешті, увінчав всі ці перемоги Своїм преславним воскресінням. Він став ліками, вірними і непогрішними ліками від гріха. Заражений гріхом може вилікуватися тільки Христом. Хто не бажає грішити, може здійснити це бажання тільки з допомогою Христовою. Коли люди знайшли ліки від віспи, вони говорили: «Ми перемогли цю хворобу!» Так самісінько говорили і знайшовши ліки від хвороби горла, зубного болю, подагри та інших недуг: «Ми ці хвороби здолали! Ми ці хвороби перемогли!» Отже, знайти ліки від якоїсь хвороби означає перемогти хворобу цю.
Христос є неперевершений і найбільший Лікар в історії людства, бо Він дав людям ліки від хвороби всіх хвороб, тобто, від гріха, з якого народжуються всі інші хвороби і всі інші страждання людські, і душевні, і тілесні. Ці ліки – Він Сам, воскреслий і живий Господь. Він є єдиним і єдинонадійним засобом від гріха. Якщо люди й донині грішать і гинуть у гріхах, це не означає, ніби Христос не переміг гріха; а означає тільки те, що дані люди не вживають єдиних Ліків від своєї смертельної хвороби; отже, Христос як Ліки ще недостатньо їм відомий; або, якщо і відомий, вони все-таки з якихось причин не приймають Його. Але історія свідчить тисячами тисяч голосів: хто влив Ці Ліки у душу свою і прийняв Його в тіло своє – зцілились і стали здоровими. Знаючи неміч нашого єства, Господь наш Ісус Христос звелів вірним приймати Його як їжу і пити під видимим виглядом хліба і вина. Це зробив Чоловіколюбець з невимірної любові до людей, тільки б полегшити їм доступ до живоносних ліків від гріха і від тліну гріховного. Хто тіло Моє споживає та кров Мою п’є, той в Мені перебуває, а Я в ньому. (Ін. 6:56). Хто грішить, живиться гріхом, і від гріха життя в них поступово зникає. Хто споживає Господа воістину живляться життям, і життя в них все більше зростає, а смерть зменшується. А чим більше зростає життя, тим відразливішим стає гріх. Відразливі і жалюгідні солодощі гріха замінюються в них животворними і радісними солодощами Христа Переможця.
Блаженні, хто випробував і скуштував цю тайну у своєму житті. Їх можна назвати синами світла і дітьми благодаті. Коли вони преставляться від життя цього, вони наче вийдуть з лікарні – але вже не як хворі.
Так прийдіть усі ви, браття, хто боїться смерті. Приступіть до Христа воскреслого, до Христа Воскресителя, і Він визволить вас від смерті і страху смертного. Прийдіть і ви, всі, хто живе під соромом очевидних і таємних гріхів своїх, ближче підійдіть до Живого Джерела, Котре обмиває і очищає, Котре і найчорнішу посудину може зробити білішою від снігу. Прийдіть ви, всі, хто потребує здоров’я, сили, краси і радості. Воскреслий Христос є пребагатим Джерелом усього цього. Він із співчуттям і сумом чекає на всіх вас, не бажаючи, щоб хто-небудь пройшов повз. Вклоніться Йому тілом і душею. Поєднайтеся з Ним всім розумом своїм і всіма намірами своїми. Обніміть Його всім серцем своїм. Поклоняйтеся не загарбнику, але Визволителю; поєднуйтеся не з губителем, але із Спасителем; обнімайте не чужого, але найближчого Родича і найулюбленішого Друга.
Воскреслий Господь – чудо чудес; однак саме як чудо чудес Він є істинною природою вашою, істинною природою людською, первозданною, райською природою Адамовою. Істинна природа людини і не повинна бути у рабстві безсловесної природи, що оточує її, але покликана владарювати над нею могутньо, всемогутньо. І не полягає істинна природа людська в приниженні, у хворобі, в смертності і в гріховності; але в славі і здоров’ї, в безсмерті і безгрішності. Воскреслий Господь зняв завісу з істинного Бога і з істинної людини і явив нам Собою велич та красу і Одного, і другого. Ніхто не може пізнати істинного Бога інакше, ніж через воскреслого Господа Ісуса Христа; і ніхто не може пізнати істинну людину, крім як через Нього єдиного.
Христос воскрес, браття!
Воскресінням Своїм Христос переміг гріх і смерть, зруйнував похмуре царство сатани, звільнив поневолений рід людський і зняв печать з найвеличніших таїн Бога і людини. Йому належить честь і слава, з Отцем і Святим Духом – Трійці Єдиносущній і Нероздільній, нині і прісно, і в усі часи і навіки вічні. Амінь.
святитель Миколай Сербський