december_2.jpg
ЦЕРКОВНОЕ ПРОИЗВОДСТВО
СРЕТЕНСКИЙ ЛИСТОК
listok
ПРАВОСЛАВНЫЙ КАЛЕНДАРЬ

Святитель Спиридон

st-spiridon-1Святий Спиридон Тримифунтський, також Спиридон Саламінський (грец. Ἃγιος Σπυρίδων народився близько 270 року, Аскія, Кіпр — преставився 25 грудня, близько 348 року) — ранньо-християнський кіпрський святий та чудотворець, єпископ міста Тримифунт (сучасний Саламін). Святий, який шанується не лише у православній Церкві.

Про його життя збереглося мало достовірних відомостей. Він був пастухом, мав дружину та дітей. Своїм життям святий Спиридон прагнув наслідувати вітхозавітним праведникам: Давиду – у кротості, Іакову – у доброті, Аврааму – у любові до подорожуючих. Всі свої прибутки він віддавав на потреби ближніх та чужинців, за що Господь нагородив його даром чудотворення: він зціляв невиліковно хворих та виганяв бісів. Після смерті дружини, в царювання імператора Констянтина Великого (306 – 337), його хиротонізували на єпископа Кіпрського міста Тримифунта. В сані єпископа святитель не змінив свого образу життя, поєднавши пастирське служіння з ділами милосердя. За свідченням церковних істориків, святитель Спиридон в 325 році брав участь у діяннях I Вселенського Собору.

Доброта у нього поєднувалася зі справедливою суворістю по відношенню до людей недостойних. За його молитвами був покараний немилосердний торговець хлібом, а бідняки позбавлені голоду та злиднів. Під час тривалої посухи та голоду на Кіпрі, за молитвами святителя Спиридона пішли дощі, й біда минула. Коли розбійники вночі вдерлися у вівчарню до преподобного, тоді невидима сила зв’язала їх, і грабіжники не могли зрушити з місця. Вранці святитель звільнив лиходіїв і вмовив їх залишити своє ганебне ремесло та подарував кожному з них вівцю, кажучи: “Не даремно ж ви не спали цієї ночі”.

Відомий випадок, коли святому Спиридону невидимо співслужили ангели, і після кожної єктинії чувся спів ангелів: “Господи, помилуй”.

Історик Созомен пише, що для Святого було характерним після збору врожаю одну частину його віддавати бідним, а другу – нужденним у борг. Сам він особисто нічого не давав, а вказував на вхід у комору, де кожен міг взяти скільки йому було потрібно, а потім у такий самий спосіб повернути без перевірки та звіту.

Він дуже піклувався про суворе дотримання церковного чину і збереження у всій недоторканості Святого Письма. Святитель викривав священиків, які у своїх проповідях неточно вживали слова Євангелія та інших богодухновенних книг.

 

st-spiridon-2На І Вселенському соборі, прагнучи перемогти більш освічених  опонентів,які підтримували єретика Арія, святитель Спиридон явив наочний доказ Єдності у Святій Трійці. Він взяв до рук цеглину та стиснув її: миттєво вийшов із неї вверх вогонь, вода потекла вниз, а глина залишилась у руці чудотворця. “Це три стихії, а цеглина одна, – сказав тоді святитель Спірідон, – так і у Пресвятій Трійці – Три Лиця, а Божество Єдине”.

Господь відкрив святителю наближення його кончини. Останні слова святого були про любов до Бога та ближніх. Близько 348 року під час молитви святитель Спиридон представився до Господа. Тіло було віднайденне нетлінним. Поховали його в храмі на честь святих апостолів в м. Тримифунті. В середині VII століття нетлінні мощі святителя перенесли в Константинополь, а в 1453 році — на острів Керкіра в Іонічному морі (грецька назва острова — Корфу). Тут, в однойменному місті Керкіра (головне місто острова) і донині зберігаються святі мощі святителя Спиридона в храмі його ймення. П’ять раз на рік на острові здійснюється урочисте святкування пам’яті святого Спиридона. На одному з таких святкувань був присутній письменник Микола Гоголь, що справило на нього велике враження, оскільки він сам став свідком одного з чудес (один англієць не вірив, що мощі св. Спиридона є правдиво нетлінні, а вважав, що в його спині є проріз і тіло – забальзамоване, на що самі мощі обернулися до нього спиною) – про це Гоголь сам оповідав при відвідинах Оптиної пустині, про що пише в своїх листах святий Амвросій Оптинський.

Під час ІІ Світової війни, коли фашисти бомбили острів Корфу, єдиним місцем, де люди могли почувати себе у безпеці, був храм Спиридона Триміфунтського. Всі споруди навколо церкви були зруйновані, а у храмі вціліли навіть шибки.

Цікаво, що температура тіла святого 36,6 градусів вже багато століть. У православному світі він шанується як «святий, який ходить» – оксамитові черевички, одягнені на його ступні, зношуються, і кілька разів на рік їх замінюють новими. А зношені черевички розрізають на частини і як велику святиню передають віруючим. За свідченням грецьких священнослужителів, під час «перевзування» відчувається відповідний рух.

Зберігачі раки розповідають, що бували випадки, коли ключ просто не може відкрити замок на ракі. І тоді священики знають – святого в ракі просто немає, він ходить по острову. Феномен нетлінних мощів святого Спиридона намагалися дослідити науковці з усього світу, і церква їм не перешкоджала. Однак біофізики та біохіміки, вивчивши мощі святого, лише розвели руками. Немає іншого пояснення, окрім чуда, тому, що може бачити будь-який православний відвідувач храму на Корфу.

st-spiridon-3

Оставить комментарий

МЫСЛИ О ГЛАВНОМ
  • Самих себя должно нам считать грешнейшими всех и всякое дурное дело прощать ближнему, а ненавидеть только диавола, который прельстил его. преподобный Серафим Саровский
ПОМОЧЬ СТРОИТЕЛЬСТВУ ХРАМА
Храм Стрітення Господнього © 2012-2019. Всі права захищені.