У Святу і Велику Середу ми пригадуємо події , у яких два, протилежних за мотивами учасники: жінка-грішниця, яка омила сльозами і помазала дорогоцінним миром ноги Спасителя та лицемір і зрадник Іуда Іскаріотський.
Уявімо маленьке містечко – Віфанію,де зібрались Іісус з учнями на вечерю. Як завжди – бесіда, Іісус щось розповідає або, навпаки, слухає своїх близких, підтримує поглядом, посмішкою, словом. Вечеря вже почалась і ось одна жінка робить дивний вчинок. Дім наповнюється пахощами миру і любов’ю, принесеній Іісусу. Всі мовчать, мовчить і Сам Іісус. Присутні не знають, як реагувати, а можливо і розуміють, що слова зайві. І лише галасує пустота в серці Іуди, що не заповнена любов’ю. Це можна назвати як завгодно – зрада, лицемірство, жадібність, виставляння своєї думки, як найважливішої і т.і. Окрім усього цього у списку можуть бути і потрібні і користі для людей якості. Але зрозуміло напевно – це “нелюбов”.
Але взагалі-то розумна думка: не витрачати марно гроші на якісь символічні дії, а роздати бідним, наприклад. Але Іісус чомусь схвалює дію, яка не приносить ніякої практичної користі. Для чого жінка змащує ноги Іісуса і витирає їх своїм волоссям? Адже очевидно, що вона не думала про поховання Його. Мабуть, якби ми запитали її, для чого вона це зробила, вона б не змогла відповісти. Але Іісус не запитує. Без слів зрозуміло, що вона зробила це з любові. І все інше вже не має значення – навіть безглуздий вчинок, але зроблений з любові, прекрасний і дорогоцінний, і набуває глибокого значення. Але є одне зауваження: в такому випадку рушійною силою є любов і тільки любов. З появою якогось іншого мотиву безглуздий вчинок лишається безглуздим.
Хоч Іуда і пропонує жертвувати гроші на соціальні потреби, але уже в той момент зрозуміло, що він замислив зраду. Але його аргументація здалась би переконливою, опинись ми там, до такої міри його міркування відповідають повсякденному “здоровому глузду”. Але те, що зробила жінка , було проявом любові, що перевищує і порушує звичний хід щоденності.
Давайте щодня , перш ніж щось робити, запрошувати у серце Любов, а значить, і Христа. Адже там, де є Любов – там і є Бог.
«Простре блудница власы Тебе, Владыце, простре Иуда руце беззаконным»
admin