Архив рубрики «Фотоальбом»

Тричі на рік на середину храму виноситься Хрест Господній. Якщо взимку ми святкуємо пришестя Господа нашого у світ, то навесні, влітку та восени Церква нагадує нам мету Його Різдва та якою ціною нам було подарована надія на Його Царство.

Ось і зараз ми освячували воду, просили благословіння на плоди цього літа, а також закликали милість Господню на нас, нашу країну і наше майбутнє.

Наступна зупинка — Преображення Господнє.

 

Цьогоріч ми знову йшли з Господом нашим крізь Його шлях страждань до Воскресіння. І як завжди, найточніше про ці дні кажуть слова богослужінь, які ми мали змогу почути у храмі. Попереду Пасха …

«Господи, Ти на вільні страждання прийшов і до учеників Твоїх говорив: якщо ви й однієї години не можете побути зі Мною, як же ви запевняєте, що помрете за Мене? Гляньте хоча б на Іуду, як він не спить і пильнує, щоб продати Мене беззаконним. Встаньте й моліться, щоб ніхто з вас не зрікся Мене, коли побачите Мене на хресті. Довготерпеливий, Господи, слава Тобі.

Той, Хто одягається у світло, як у ризу, стояв на суді нагий і удари по щоках прийняв від рук, що їх Він створив. Народ же беззаконний роз п’яв на хресті Господа слави. Тоді розідралася церковна завіса, сонце померкло, не можучи дивитися, як зневажають Бога, перед Яким усе тремтить. Йому ж ми поклонімось.

Бачачи Тебе, розп’ятого на хресті, Христе, Творця всіх і Бога, Діва, що непорочно породила Тебе, плакала гірко: Сину Мій, де поділася краса лиця твого? Не можу дивитись, як неправедно Тебе розпинають. Але поспіши встати, щоб і Я побачила Твоє з мертвих на третій день воскресіння.

Сьогодні приймає гріб Того, Хто в руках Своїх тримає творіння; каменем покривається Той, Хто небеса доброчинством укриває; спить Життя, і пекло тремтить, і Адам із кайданів визволяється. Слава провидінню Твоєму, яким Ти звершив упокоєння вічне, дарував нам, Боже, всесвяте Твоє з мертвих воскресіння.

Сьогодні пекло, стогнучи, взиває: розпалася моя держава колишня. Пастир розіп’явся й Адама воскресив. Тих, над якими я царювало, — втратило я; а тих, яких спромоглося я поглинути, всіх повернуло. Розіп’ятий спустошив гроби, і знемагає держава смерти. Слава, Господи, Хресту Твоєму і Воскресінню Твоєму.

Браття, всі ми, що хрестилися в Христа Ісуса, у смерть Його хрестилися. Коли ж ми померли з Христом, то віруємо, що й житимемо з Ним, знаючи, що Христос, воскреснувши з мертвих, вже не вмирає: смерть уже Ним не володіє. Бо що Він помер, то помер один раз для гріха, а що живе, то живе для Бога. Так і ви вважайте себе мертвими для гріха, живими ж для Бога у Христі Ісусі, Господі нашому.

Прийдіть, вірні, животворчому древу поклонімося, на ньому Христос, Цар слави, волею руки розпростер і возніс нас до першого блаженства, яке раніше ворог із заздрости украв і відігнав нас від Бога. Прийдіть, вірні, древу поклонімося, ним же сподобилися невидимих ворогів знищити голови. Прийдіть, всієї вселенної народи, хрест Господній піснями вшануємо. Радуйся, хресте, загиблого Адама остаточне визволення, тобою бо побожні царі наші хваляться, твоїй бо силі ізраїльські люди підкоряються, тебе нині християни зі страхом цілують, на тобі розіп’ятого Бога славлять, взиваючи: Господи, на хресті розіп’ятий, помилуй нас як благий і чоловіколюбець.

(зі святкового богослужіння)

 

Успенський піст вельми насичений подіями, його початок та середина відмічені святами. Суворість власне пісних вимог компенсується яскравістю свята Винесення Чесних Древ Хреста Господнього та радістю Господнього Преображення. І ось як у нас все відбувалося.

 

Цьогоріч ми знову зустрічали престольне свято радісно та велелюдно. У єднанні та молитві, всупереч загрозам та побоюванням. Дякуємо всім, хто брав участь у неповторності того дня!

 

Протягуємо місток між Богоявлінням та нещодавним Різдвом. Колись вони святкувалися у один день, а зараз нам корисно і приємно буде повернутися крізь період святок у той самий день, коли ми зібралися славити народження нашого Спасителя. Дякуємо кожному, хто був із нами!

 

Ми повинні знати, що хрест — празник і духовне торжество. Перед тим хрест служив знарядям кари, а тепер став почесним ділом. Перед тим він був символом засуду, а тепер знаменом спасіння. Хрест став для нас джерелом незлічених благ. Він визволив нас від блукання, він просвітив тих, що були в темряві. Він примирив нас, що були у ворожнечі з Богом. Він зробив друзями відчужених, він учинив близькими тих, що були далеко. Він зробив нас, чужих, своїми. Він нас, мандрівників землі зробив мешканцями неба.

Коли ти осяюєш себе хресним знаменням, представляй в думках все значення хреста, і тоді ти подолаєш свій гнів і всі інші пристрасті. Всякий раз, як захищати себе цим знаменням, сповни своє чоло великою сміливістю; груди, очі і всякий член уяви як приємну Богові жертву. В цьому і полягає розумне служіння Богу

Знай, що не можна інакше осягнути царства небесного, як тільки через хрест. Хрест — це знамено нашого спасіння, загальної свободи й милосердя нашого Владики, якого, наче ягнятко, на заколення вели (Іс. 53:7). Тому, коли знаменуєш себе знаком хреста, то завжди думай про його значення, гаси гнів та всі інші пристрасті. Коли робиш знак хреста, то хай на твоєму обличчі появляється жива надія, а твоя душа хай робиться свобідною.

св. Іоанн Золотоустий

 

 

Сьогодні Церква завершує відзначання свята Успіння Богородиці. Пригадаймо, як наш храм зустрічав цей надважливий день.
У Різдві дівство зберегла єси, в Успінні ж світу не залишила єси, Богородице, перейшла Ти до життя, бо Ти Мати Життя, і молитвами Твоїми визволяєш від смерти душі наші.

Шлях до свята Перемоги над смертю лежить крізь Велику п’ятницю — чи не найсумніший день року. Увесь шлях пройдено, залишилося чекати суботнього Євангелія про прихід мироносиць до гробу.