14 серпня Православна Церква відзначає відразу три значущих події духовної історії: Винесення животворящого Хреста Господнього, Перший Спас, або – Святкування Всемилостивому Спасу і Пресвятій Богородиці, та пам’ять ветхозавітних мучеників за віру Маккавеїв.
Почнемо з останнього – адже саме від імені цих мучеників, а зовсім не від маку, який освячується, і походить одна з найбільш розповсюджених назв цього дня.
Маккавеї – відомий своїм благочестям давній юдейській рід. Коли в Ізраїлі вже вкотре запанували язичницькі звичаї, вони своєю кров’ю довели відданість монотеїзму – вшануванню Єдиного Бога.
Справа в тому, що в ІІ столітті до Різдва Христового єврейський народ, а особливо його очільники, черговий раз підпали під чари масової культури, якою на той час була культура грецька. Скрізь вводилися грецькі звичаї: театр, олімпійські ігри, присвячені еллінським богам, і, звісно ж, релігія, а саме – язичництво. Тодішній юдейський володар — сирійський цар — навіть взяв собі грецьке ім’я – Антіох Єпіфан, і почав привчати народ до еллінського ідолопоклонства, пішовши на таке зухвале кощунство, як встановлення в Єрусалимському храмі статуї Зевса.
Опір своїм планам він зустрів в особі родини Маккавеїв: Авима, Антоніна, Гурія, Єлеазара, Євсевона, Алима, Маркела, матері їхньої Соломонії і вчителя їхнього Єлеазара. Мученики зволіли радше вмерти під час катувань, аніж зрадити свою віру в Єдиного Істинного Бога.
Їхній подвиг звершився в 166 році до Різдва Христового. Він надихнув Юду Маккавея підняти народне повстання проти Антіоха, яке завершилось перемогою над царем-ідолослужителем.
***
Інша складова дня 14 серпня дає відповідь, чому цей день зветься Першим Спасом.
Саме цього дня в далекому 1164 році відбулися дві битви – греків із сарацинами, а русичів – з язичниками – волзькими болгарами. В обох битвах перемогу здобули війська християн, а після бою і в стані греків, і в стані русичів воїни спостерігали дивне знамення від образів Спасителя і Богородиці, сяйво від яких осіняло війська.
З’ясувавши, що це трапилось в один день, грецький та руський правителі встановили свято на згадку про цю подію.
***
І, нарешті, головна подія цього дня – Винесення чесних древ Животворящого Хреста Господнього. Походить це свято з Візантії.
Зазвичай у серпні траплялось у народі багато хвороб, тож візантійці, з пошаною зберігаючи в себе визначну святиню, утвердили звичай цього дня виносити Чесний Хрест Господній, осіняти ним вулиці Константинополя та молитися Богові про дарування зцілення і відвертання хвороб. По щирих молитвах віруючих Господь через Свою святиню багато разів зупиняв епідемії.
Тому цього дня в усіх православних храмах священики виносять з вівтаря напрестольний Хрест і служать водосвятний молебень, просячи в Бога милості, здоров’я і благословення для нашого народу.
***
Вітаємо із святом та початком Успенського посту, який триватиме рівно 2 тижні — до свята Успіння Пресвятої Богородиці, 28 серпня.
Щиро бажаємо вам, шановні брати й сестри, освятити не лише Божі дарунки нового врожаю, а й передусім – власні тіла і душі, вірно поєднуючи зовнішнє та внутрішнє. А знаряддям для цього нехай стануть достойне несення свого Хреста, твердість у збереженні віри, та постійна пам’ять про Образ нашого Спасителя, Який повинен завжди жити в кожному серці.