Mottisfont_Abbey_Garden.jpg
ЦЕРКОВНЕ ВИРОБНИЦТВО
ros
СТРІТЕНСЬКИЙ ЛИСТОК
listok

Святий апостол Андрій Первозваний

Святий апостол Андрій Первозваний був родом з Віфсаїди Галілейської. Згодом він жив у Капернаумі, на березі Генісаретського озера разом з братом Симоном, займаючись рибним ловом.

Апостол Андрій був спочатку учнем Івана Хрестителя. Другого дня після хрещення Ісуса в Йордані “знову стояв Йоан там, ще й двоє з його учнів. Угледівши ж Ісуса, який надходив, — мовив: “Ось Агнець Божий”. Почули двоє учнів, як він оте сказав, та й пішли за Ісусом”.

Андрій пішов за Христом із ще одним, неназваним учнем. Проте чіткі вказівки на конкретну годину в Євангелії непрямо вказує на свідка цієї події, цього другого учня Іоанна Хрестителя — апостола Іоанна  Богослова (Ін 1:39).

Наступна зустріч Андрія з Ісусом відбувається тоді, коли Христос після хрещення і перебування 40 днів у пустелі оселяється в Капернаумі. Ісус, “йдучи попри Галилейське море, побачив двох братів: Симона, що звався Петром, і Андрія, його брата, що закидали сіті у море, бо були рибалки. І до них мовив: “Ідіть за мною, я вас зроблю рибалками людей.” І ті негайно кинули сіті й пішли за ним” (Мф 4:18–20).

Після Вознесіння Христа та зіслання Святого Духа Андрій Первозваний, як і інші апостоли, вирушив проповідувати Євангеліє. З проповіддю Слова Божого святий апостол Андрій здійснив кілька подорожей, під час яких тричі повертався в Єрусалим. Він пройшов Малу Азію, Фракію, Македонію, Скіфію, Причорномор’я.

Отці Церкви, зокрема Григорій Богослов, Григорій Великий, Йоан Золотоустий, Єронім, погоджуються з тим, що святий Андрій навчав у Греції, в Епирі, він просвітив Ахаю, і, згідно з переданням, він перший голосив слово Боже у м. Візантій (теперішній Константинополь). Там він обирав священиків та єпископів, щоб продовжували його справу. Апостол дійшов до Дунаю, перетнув побережжя Чорного моря, Грузію, Крим, Тавриду і по Дніпру піднявся до того місця, де стоїть Київ. На тому місці, де Андрій Первозваний встановив хрест, збудована у Києві Андріївська церква.

Папа Римський Климент (І ст.) та автор слов’янської писемності Кирил вивчали відомості про перебування апостола в Криму. Існує думка, що святий Андрій мандрував Скіфією від 10 до 20 років.

Останні роки життя апостол Андрій Первозваний жив у Патрах, тут він проповідував Христову віру, зібрав навколо себе велику християнську громаду. У Патрах, за повідомленням житія, Апостол здійснив безліч чудес: зцілення накладенням рук, воскресіння мертвих. Тут по молитві апостола одужав важко хворий Сосій, знатний городянин. Від накладання апостольських рук зцілилася Максиміла, дружина правителя Патрского і його брат філософ Стратоклій.

Це спонукало жителів міста приймати від апостола Андрія святе хрещення, однак правитель міста консул Егеат залишався переконаним язичником. У той час вже лютувало перше гоніння на християн, підняте Нероном.

30 листопада (13 грудня) 77 року Егеат наказав стратити Андрія Первозваного, розіп’явши його на хресті.

Хрест, на якому розіп’яли Андрія Первозваного, мав не звичайний вигляд, а був скошений (у формі букви Х), оскільки апостол вважав себе негідним померти на такому самому хресті, як Ісус Христос. На згадку про це такий скошений хрест називається зараз «андріївським хрестом».

Правитель Егеат розпорядився не прибивати Андрія Первозваного до хреста, а прив’язати за руки і ноги, щоб продовжити його муки. Два дні апостол проповідував із хреста. Люди, які слухали його, вимагали припинити страту, і правитель, побоюючись народних заворушень, розпорядився зняти апостола з хреста. Проте Андрій Первозваний хотів заради Христа прийняти смерть, і воїни не змогли розв’язати мотузки. Житіє повідомляє, що коли святий апостол помер, хрест осяяло яскраве світло.

У 357 році мощі святого апостола Андрія Первозваного були урочисто перенесені до Константинополя і покладені в храмі Святих Апостолів поряд з мощами святого апостола і євангеліста Луки і учня апостола Павла – апостола Тимофія.

Після взяття Константинополя хрестоносцями, у 1208 році мощі святого апостола Андрія були перевезені до Італії і поміщені в кафедральному храмі в Амальфі. Тривалий час чесна голова апостола і частини хреста, на якому він був розіп’ятий, перебували у Патрах, але в 1460 році місто захопили війська османського султана Магомета II. Правитель області Мореї Фома Палеолог у 1462 році передав главу апостола і частини хреста Пію II, папі Римському, який помістив святиню в соборі святого Петра. У 1964 році Римсько-католицька церква повернула Греції главу святого апостола Андрія і тепер цей скарб знаходиться  у ковчезі із золота та срібла у храмі, що збудовано на місці  його страждань. Біля раки зберігаються частини хреста, на якому розіп’яли апостола Андрія.

Віддавна окремі вчені виступали проти правдивості літописного оповідання щодо відвідин апостолом схилів над Дніпром. Дуже воно схоже на пізнішу вставку до літопису. Та й, мовляв, чи був сенс апостолу підійматись у малозаселені гори біля Дніпра?

Літописне оповідання про апостола Андрія Первозваного, можливо, й пізніша вставка до найдавнішого літопису, яких тут немало, але, прикрашене в подробицях, воно має реальну історичну основу. Важливі свідчення цього зібрані Грецькою Церквою, яка віддавна вела суперництво за авторитет з Римською. Греки пильно досліджували біографію свого основоположника апостола Андрія. Ці дослідження в один голос свідчать, що апостол Андрій проповідував Євангеліє і в далекій варварській Скифії. Найперше про це згадує батько церковної історії, єпископ Євсевій Памфил (помер у 340 році). Цікавим є також оповідання ченця Епіфанія, який повідомляє, що святий Андрій під час своєї третьої подорожі обійшов східне та північне побережжя Чорного моря. Епіфаній твердить, що він сам побував у цих місцях і скрізь вислуховував місцеві оповідання про ап. Андрія, на власні очі бачив церкви, образи св. Андрія, скрізь він розпитував, зібрав і записав імена учнів Андрія, що були першими єпископами церков, які заснував апостол.

Є відомості про найперших українських святих-мучеників Інна, Рима і Пінна, яких ми згадуємо 2 лютого Вони були учнями Андрія Первозванного, родом із Скифії і навчали та охрещували скифів. Але правитель варварів схопив їх і замордував, обливши на морозі водою. Літопис говорить, що була люта зима і “річки позамерзали так, що ними їздили.” А це, безумовно, могло бути десь далі на північ.

Все це говорить про те, що апостол Андрій справді був і проповідував на нашій землі, можливо, що і плив нашим Дніпром. Відтак, він першим проповідував тут віру Христову, яка через багато років виросла у велику Церкву, засновану після хрещення Русі за часів князя Володимира. Церкву, без якої важко уявити українську історію, яка й сьогодні є духовною опорою для українського народу.

 

Оставить комментарий

РОЗДУМИ ПРО ГОЛОВНЕ
  • Спорить о том, что важнее вера или дела — то же самое, что спорить, какое лезвие в ножницах нужнее. Клайв Стейплз Льюис
ДОПОМОГТИ У БУДІВНИЦТВІ
Храм Стрітення Господнього © 2012-2022. Всі права захищені.