На першому тижні Великого посту Великий канон відбувається на повечір’ї – на відміну від четверга п’ятої седмиці, де він є частиною утрені. Велике повечір’я за уставом має відбуватися протягом усього Великого посту (окрім субот та неділь), але в більшості храмів ми чуємо його майже виключно на першому тижні. Велике повечір’я складається з трьох частин, що містять у собі псалми та особливі молитви. Однак, перша та третя частини також містять урочисті, яскраві, запам’ятовуючіся піснеспіви. У першій частині це “Яко з нами Бог!”, а в останній – “Господи сил, з нами буди!”.
Гімн “Яко з нами Бог!” складається з обраних віршів з 8-ї та 9-ї глави книги пророка Ісаії (Іс 8:8–10; 12–14; 18; 9: 2, 6), після кожного вірша йде радісний клич “Яко з нами Бог!” (див. Іс 8:10). Може виникнути питання: чому покаянний канон розміщений у складі богослужіння поруч з таким радісним, переможним піснеспівом? Але якщо ми уважно прислухаємося (і читаємо) текст великого повечір’я, ми побачимо, що такий контраст не є чимось винятковим: так, незабаром після гімну “Яко з нами Бог!” (у першій частині) йде друга частина, яка містить як покаянний псалом царя Давида, так і покаянну молитву царя Манассії. Подібна зміна тону характерна як для Псалтиря в цілому, так і для деяких окремих псалмів.
Покаяння, яке принесено Богу грішником, та прославлення Бога (навіть відчуття приналежності до Його слави та могутності) – ці два настрої, два образи молитви, не суперечать один одному. Покаяння не тотожне почуттям безвихідності, відчаю, обурливості. Покаяння – це усвідомлення власної гріховності, схильності до страстей, усвідомлення власного відхилення від Бога, але, отже, – і прагнення до Бога, звернення до Нього з молитвою про прощення, помилування, допомогу, а також висловлення подяки та хвали. Ми всі пам’ятаємо слова Христа, сказані ним апостолу Павлові: “Сила Моя здійснюється в немощі” (2 Коринтяни 12:9). Християнин, який визнав свою неміч та прийняв її, покірливо зламав свою гордість, справді міцний та прославлений – але не сам по собі, а завдяки спільноті з Богом, Якому він віддав своє життя та душу.