Православні християни 9 листопада відзначають день пам’яті преподобного Нестора Літописця, мощі якого зберігаються у Ближніх (Антонієвих) печерах Києво-Печерської Лаври. Про покровителя Київських духовних шкіл, про внесок преподобного в науку й про приклад християнського смирення розповів ректор митрополит Антоній (Паканич).
Як відомо, Нестор Літописець увійшов у світову історію як автор «Повісті минулих літ», яку чернець писав у стінах Києво-Печерського монастиря більше дев’яти століть тому. «Більшість історичних праць в Європі в ті часи писали саме ченці. Після хрещення Київська Русь перейняла ці культурні та наукові тенденції, монастирі були центрами зборів і переписування книг, а також центрами розвитку науки й освіти. У монастирі приходили освічені люди, тому закономірно, що саме в монастирі подвижник благочестя і чернець писав про історію Київської Русі», – розповів митрополит Антоній.
Керуючий справами УПЦ зазначив, що з невеликої кількості фактів біографії преподобного відомо про велику чернечу старанність і послух Нестора Літописця. «Деталі біографії преподобного Нестора маловідомі, і ті достовірні відомості, які у нас є, ми черпаємо з його ж власних праць. Ми знаємо, що в монастир він прийшов при преподобному Стефані, наступнику преподобного Феодосія, і преподобний Стефан був ігуменом Печерського монастиря чотири роки – з 1074 по 1078. За цей період преподобний Нестор прийшов у чернецтво, прийняв постриг і був висвячений у диякона. У древніх монастирях той, хто прийшов у монастир проходить тривале випробування. Лише у виняткових випадках постригали в ранньому періоді того послушника, який виявляв особливу старанність у духовному подвизі. Тому ми можемо говорити про те, що преподобний Нестор, який прийшов у монастир, уже дорослою, сформованою людиною, був старанним ченцем», – повідомив владика.
Митрополит Антоній також відзначив глибину праць Нестора Літописця, за що він ще за життя отримав авторитет у братії. «Преподобний Нестор був кращим книжником Києво-Печерського монастиря того часу, а написання книг – Богом даний йому талант. Він був авторитетним письменником, і писав про те, що пережив сам, а в «Повісті» є вже своя історіософія.
З праць самого Нестора ми знаємо, що він був учасником знайдення мощей преподобного Феодосія. Також з Києво-Печерського патерика нам відома розповідь про затворника Микиту, який впав у спокусу, і 13 ченців прийшли до нього в келію, щоб помолитися для вигнання з нього біса. І серед цих 13 ченців був і преподобний Нестор, що свідчить про те, що він мав авторитет духовного наставника серед братії», – зазначив митрополит Антоній. Владика звернув увагу на те, що «при всій авторитетності Нестора Літописця, історія зберегла лише мізерні факти про його життя. І потайність преподобного є проявом його великого смирення».
«Преподобний Нестор зберіг для нашої Батьківщини і для нашої Церкви дивовижну історичну канву, при цьому про себе говорив дуже мало. Ми не знаємо ні рік, ні місце його народження; достеменно невідомо, коли він відійшов у вічність. Це говорить про те, що преподобний сповідував християнський принцип: смирення завжди намагається сховатися. В Євангеліє є дивне оповідання про те, що коли Господь зцілює, він велить зціленому нікому про це не говорити. Ченці, і Нестор у тому числі, впроваждували цей принцип християнського життя. Преподобний говорить про себе лише тоді, коли треба сказати про історію – як свідок тієї чи іншої події», – розповів митрополит Антоній.
Керуючий справами УПЦ пояснює, що літописна історія Нестора – це глибокий аналіз взаємовідносин людини з Богом. І, аналізуючи цю історію, ми можемо побачити в ній коріння наших сьогоднішніх бід. «Преподобний Нестор збагатив всю православну біографію, а його історія – це історія боротьби людини з дияволом. Основним принципом викладу історичних подій в «Повісті минулих літ» є промисел Божий – коли все, що відбувається з нами, оцінюється з точки зору промислу Божого для порятунку людини і реакції людини на волю Божу. І коли людина відходить від виконання волі Божої, так одразу починаються неприємності, як у житті самої людини, так і в житті цілої держави. І біди, і війни – це якраз наслідок того, що людина відходить від Бога. А страждання, які ми переносимо в цьому житті – це шлях подолання гріховності людини. І наша історія показує, що цей принцип відбивається в різних епохах людства: Наші біди починаються тоді, коли ми відмовляємося від Бога», – підкреслив ректор Київських духовних шкіл.
Також владика Антоній зазначив, що преподобний Нестор є покровителем всіх людей, які пишуть та істориків, “які повинні прагнути за прикладом святого об’єднувати у своїх працях науку з істинно християнськими духовними принципами”. «Мощі преподобного Нестора дуже рано стали шануватися як мощі подвижника благочестя. У ХVI столітті преподобний Нестор включається в Київський патерик, а вже у ХVIII столітті його ім’я є в службах Києво-Печерським святим. Водночас, ми оцінюємо сьогодні Нестора Літописця як історика та представника науки. Але він не був кабінетним вченим, він був подвижником віри і справжнім ченцем. Тому в його особі ми маємо особистість, яка зуміла об’єднати праці аскета з працями вченого, і в цьому якраз і полягає унікальність особистості преподобного Нестора. І завдання кожного, хто йде цим шляхом, поєднати в собі справді християнські якості з науковими дослідженнями», – розповів керуючий справами УПЦ.
Дарина Чугаївська, Центр інформації УПЦ