Напевно, найвідповідальнішим етапом при будівництві храму є вибір місця. В давні часи Господь Сам вказував, в якому місці потрібно будувати храм, посилаючи віщі сни, чи промислом Своїм відкривав місце під будівництво. В наші дні Господь проявляє милість і посилає людей, які беруться за велике діло – будівництво храму. От і перед о. Сергієм Виговським постало нелегке завдання – знайти у місті затишний куточок під будівництво храму Божого.
Спочатку виникла ідея побудови храму на острові Кемпа (Фестивальному). Навіть було підготовлено ескізний проект, але виявилось, що те місце передано у володіння розважальному закладу. Не покидав серця батюшки образ храму Різдва Пресвятої Богородиці у селі Круподеринці, звідки він родом, збудованого за проектом відомого російського зодчого, архітектора Олександра Ніканоровича Померанцева. Храм споруджено в нетрадиційному для України візантійському стилі, за сприяння графа Миколи Павловича Ігнатьєва, біля храму протікає річка Рось, яка робить загальний пейзаж ще більш величним.
«Цей образ, – розповідає о. Сергій, – зігрівав серце спогадами під час військової служби в Забайкальську, а потім в Читі. В люті морози пригадуєш рідний батьківський дім, храм, що в ньому все дитинство пройшло, бурхливу річку біля церкви, та й наче тепліше стало». Саме тоді зародилася ідея перенести частинку рідної землі з собою туди, куди Господь вкаже. Довгий час о. Сергію не вдавалось знайти відповідного місця, але випадково, ремонтуючи автомобіль на ринку «Сатурн», промислом Божим він примітив недалеко верби. «А раптом там струмок протікає? – промайнула думка, – Вирішив роздивитись поближче». Не злякали батюшку ні занедбаність ділянки, ні високовольтні лінії, які проходили в тому місці. Він зрозумів, що саме там буде стояти храм. Вирішити питання з ділянкою під храм допомогли Заболотний Григорій Михайлович і Домбровський Олександр Григорович.
До будівництва було ще дуже далеко. Щоб розрівняти ділянку, яку пронизували рови , було привезено 600 КрАЗів глини. Також на 40 м вперед, до Вишенського озера, була перенесена високовольтна лінія (110 тис. вольт). Довелось ще й переносити силові електричні кабелі, які були прокладені, наче павутиння, по всій території ділянки. Під землею, по трубах діаметром 1500мм та загальною довжиною 160 м, проходив струмок, який також перенесли на 30 м.
І в 2006 р. розпочинається будівництво тимчасового храму. Оскільки в Вінниці не було храму Стрітення Господнього, вирішено обрати назву на честь цього свята. Ще й за збігом обставин перше богослужіння о. Сергія, після переводу з Піщанського району до міста Вінниця, було саме на Стрітення.
Проект храму батюшка придумав сам. В ньому поєднані елементи Круподеринського храму і Софійського собору, що у Києві. Однією з особливостей храму є кількість куполів – 13, на честь 12 апостолів та Ісуса Христа. Виконаний у візантійському стилі, цей храм буде одним з найбільших в Україні. Його висота становитиме 37 м. Нижній храм вміщатиме близько двох тисяч чоловік, а верхній — більше трьох тисяч . Також з Божою поміччю планується будівництво дзвіниці висотою 60 м.
Архітектор цієї величної споруди, Отченашко Віталій Федорович, мешкає в Києві, але часто навідується до Вінниці, щоб проконтролювати хід будівництва. Власне будівництвом займається о. Сергій. Будують храм вінницькі майстри.
В 2006р. освячено місце під будівництво і поставлено хрест. А вже в 2009 р., по милості Божій, закладено наріжний камінь і капсула з часточками мощів святих мучеників Климента Папи Римського, Володимира митрополита Київського і Кукші Києво – Печерського.
Будівництво ведеться уже три з половиною роки, за цей час під фундамент забито більше 700 свай, використано більше 1000 т бетону, укладено більше 703000 шт. цегли та покладено до 600 т облицювального каменю.
Собор Стрітення Господнього матиме розмір 30 на 34 м , навколо буде паперть 43 на 38 м, де в майбутньому проводитимуться хресні ходи, а прямо з паперті буде збудовано два пандуси. В проекті також побудова моста через озеро. Планується створення невеликого парку біля храму, де розмістяться стенди зі словами святих отців. Так кожен, хто прийде до храму, навіть просто прогулюючись, зможе почерпнути для себе мудрість духовну і отримати відповіді на свої питання. В самому храмі врахують акустичні вимоги для кращого звучання хору. Будуть побудовані адмінкорпуси, в яких планується відкриття регентської школи, для вступу до неї будуть прийматись заявки зі всієї України. Також у планах приміщення для недільних шкіл, бібліотека, актова зала, трапезна, дитяча кімната, де можна буде залишати дітей на час служби, а потім забирати на причастя.
На даний час для продовження роботи потрібно закупити партію облицювальної цегли (320 тис. шт). Крім того, ще потрібні кошти на придбання чорнової цегли. Також необхідні кошти на гідроізоляцію перекриття паперті, проведення опалення, встановлення вікон. В основному будівництво відбувається пожертви людей. Спеціально для цього в храмі є дві книги – «О здравіє» і «За упокій». Пожертвувавши більше 100 грн. людина може вписати своє ім`я або близьких у одну з книг, і за них молитиметься не одне покоління священників.
Коштами також допомагають майстерні, де виготовляється церковна утварь. Але й цього недостатньо. Як каже о. Сергій: «Якби половина жителів нашого міста пожертвувла хоча б 100 грн, можна було б зібрати 20 млн. грн, і за кілька років закінчити будівництво. На сьогодні цей храм є найбільшим будівельним проектом Православної церкви у Вінниці.
Дякуємо всім, хто долучається до будівництва і власною рукою вмуровує цеглини у вічні стіни храму.
« В милостыне… ты бросаешь серебро, а получаешь прощение грехов, даешь деньги, а собираешь дерзновение к Богу, доставляешь хлеб и одежду, и за это тебе приготовляется Царство Небесное и бесчисленные блага спасення» ( Платон, митрополит Московский).
Религиозная община Сретения Господня Украинской Православной Церкви
р/с №26006060264690 в Винницком филиале ПАТ КБ ПРИВАТБАНК,
МФО 302689, код 26142358
Редакція