Архив рубрики «Фотоальбом»

Тебе, що зодягаєшся у світло, як у ризу, зняли з древа Йосиф з Никодимом, побачили Тебе мертвого, нагого, непохованого; жалібний плач підняв (Йосиф) і, ридаючи, взивав: «О горе мені, улюблений Ісусе! Тебе бо побачивши на Хресті розп’ятого, сонце в темряву вдягнулося, і земля зі страху затряслася, і розідралася церковна завіса; я ж нині бачу Тебе, що мене ради зволив прийняти смерть. Як же я поховаю Тебе, Боже мій, або якою плащаницею обгорну? Як же руками доторкнуся до нетлінного тіла Твого? Або якою піснею оспіваю Твою кончину, Щедрий? Величаю страсті Твої, оспівую і поховання Твоє з воскресінням, взиваючи: Господи, слава Тобі».

(вечірня у Велику п’ятницю, співається на винос Плащаниці)

Найкраще суть Великого посту розкривається у його богослужіннях. Саме  їх красота та неповторність збирала нас протягом тижня. Ми дякуємо кожному, хто знайшов час для спільної молитви і приєднався до нас у ці дні!

У перші чотири дні посту ввечері ми читаємо Великий покаянний канон св. Андрія Критского. Його важливість розуміє кожен, а тому ці служби завжди збирають всіх, кого може вмістити храм. А ще до того ранішні служби, що тривають з 6.30 майже до 12 години!

У вівторок ввечері ми зустрічали архієпископа Вінницького і Барського Варсонофія і читали канон разом з ним.

Середа — перша Літургія Передосвячених Дарів. Звичайна літургія протягом посту служиться лише у суботу та неділю, але Церква не може залишити без Євхаристії вірних, що переносять усі подвиги посту.

Четвер — остання частина Великого канону.

У п’ятницю ми знову зустрічали владику Варсонофія, що служив Літургію Передосвячених Дарів.

(зображення у оригінальному розмірі)

Зауважимо, що владика виявив бажання особисто прочитати шестипсалміє та одну з кафізм на центрі храму. Також у цей день церковний устав призначив освячувати коливо — на згадку епізоду з життя великомученика Феодора Тирона та задля укріплення сил вірних, що молилися на службі, яка тривала понад 6 годин.

Субота — день загального причастя. Перша седмиця посту задала вектор на увесь шлях, що залишився. Мандруємо до Пасхи далі.

 

Час плине непомітно, здається, ціну йому знав лише праведний Симеон, що прожив довше, ніж ми можемо уявити. А наш храмів непомітно перетнув позначку у 14 років. Приємно, що нас стає все більше, приємно, що на обох літургіях в храмі не було вільного місця. Дякуємо владиці Варсонофію, який зустрів це свято разом із нами! Дякуємо кожному з вас! Зі святом!

за окремі фото дякуємо сайту Вінницької єпархії

Нарешті, із величезним запізненням з цілого ряду причин, раді запропонувати вам фоторозповідь про наше святкування Богоявлення. На черзі звіт про наше престольне свято, тому нехай радісних моментів на сайті буде вдвічі більше. Дякуємо кожному, кого можна побачити на цих фото!

Сьогодні — віддання свята Різдва Христового. Але нагадуємо, що тривають святки — період, що єднає Різдво та Богоявлення, які колись відмічали у один день. Нехай величного свята Різдва буде більше і нехай вам допоможе у тому наша фоторозповідь.

Цього тижня в ніч з п’ятниці на суботу молодь нашого храму під керівництвом прот. Геннадія Пугачова вже вдруге збиралася, аби організувати доволі незвичну літургію. Відомо, що все нове — це добре забута давнина. З самого початку, відколи з’явився чин божественної літургії, участь у службі брала кожна людина, що була присутня на ній. З часом все змінювалося, з’явився хор та спеціальні піснеспіви для нього, віряни отримали більше можливості для особистої молитви і втратили навички молитви загальної. І ось інколи у нашому храмі відбуватимуться літургії, де кожен відчує себе частиною тої загальної справи, яка в перекладі на грецьку і значить «літургія». Цього разу нам все вдалося, бажана єдність була досягнута. Дякуємо кожному, хто прийшов, і сподіваємось, що наступного разу нас буде ще більше!

 

Хрест Господень став символом перемоги там, де все обіцяло поразку. Найстрашнішу кару прийняв Безгрішний і віднині пропонує нам замість гріха — прощення, замість смерті — воскресіння. Відтоді і назавжди Його Хрест даруватиме кожному сили та надію.

 

На безсмертне Твоє Успіння, Богородице Мати Життя, апостоли, піднесені в повітря на хмарах, будучи розсіяними по світу, зібралися разом біля пресвятого Твого тіла; його ж і поховали чесно, гласом Гавриїла Тобі співаючи: радуйся, Благодатна Діво, Мати безневісна, Господь з Тобою. З ними ж благай Сина Твого і Бога нашого, щоб спастися душам нашим.

(піснеспів зі святкового богослужіння)

 

Де світло, там нема місця для темряви, де радість, там нема приводу для смутку. Саме тому в яскравий день Преображення Господнього всі були радісні і натхненні. А ще цього дня до нас повернувся о.Іоанн, що лише підсилило відчуття від свята. І все це ви побачите у нашій фоторозповіді.