fall_2017_2.jpg
ЦЕРКОВНОЕ ПРОИЗВОДСТВО
СРЕТЕНСКИЙ ЛИСТОК
listok
ПРАВОСЛАВНЫЙ КАЛЕНДАРЬ

Записи с меткой «Богородица»

ПЕРША СЕРЕД ТИХ, ХТО ЗУСТРІЧАЄ

Чим ближче людина до Бога, тим більше прав вона отримує на втручання. А Отець наш Небесний тим більше дозволяє такій святій людині брати участь в управлінні світом.

Людина виконує одну з Богом волю, але іншими засобами. Здається, марно Бог дозволяє людині бути співучасником. Адже людина – не Бог, і усе зробить гірше. І, більше того, якщо ми будемо уважні, зможемо помітити, що все, що ми зробили хорошого, було від Бога. У кожній нашій добрій справі більша частина створена Богом, Який просто побажав залишитися непоміченим.

Так само Бог діє у святих.

Але людині потрібний Бог, а Богові потрібна людина.

Бог не може Своєю рукою просто так покласти перед жебраком їжу, перед тим, хто має потребу – гроші чи протягнути Свою руку нещасному, який лежить у спотвореній після аварії машині. Цю частину Його роботи повинні виконати Божі люди.

Однією з таких найбільш чуйних Божих людей стала Богородиця. Вона не лише просить дати Їй частину повноважень Господніх у справі допомоги людині, але Сама діє по праву Божої довіри. У Діви Марії Свої особливі стосунки з віруючим народом і особлива милість від Бога.

Це не так, як на Олімпі, де Зевс делегує права меншим богам по праву природного єства. Усі святі, як би не були хороші – не боги. Усі святі, як би не були уповноважені Богом, чудес творити не можуть. “Святі чудотворці” – це умовно допустимий епітет. Усі чудеса – тільки від Бога. А святі можуть просити Його послати Свою могутність за адресою, яка їм здається доречною.

І Бог посилає Свою силу туди, куди вони рекомендують. Не тому що так краще. Бог все одно все зробив би краще. Але виключно заради множення любові між Господом, святими і народом.

Чудеса – швидка допомога там, де любов може загинути

Чудеса – не міряло любові. Чудеса не є основа життя. Не можна сенс діяльності Бога і Божої Матері зводити до чудес. Більше того, у більшості випадків чудеса не приносять жодної духовної користі, залишаючись актом милосердя Божого, виданого авансом, який рідко повертається.

Видужала людина і живе як жила – заради себе. Позбавилася від напасті, а свого ближнього не пошкодувала. Прийняла від Бога диво, а не подякувала. Хіба що купила в храмі свічку – дала Богові “на чай”.

Бог і святі існують не заради чудес, а заради любові. І чудеса – це, швидше, швидка допомога там, де любов може загинути. У нормі стосунки між народом і небом – не чудеса, а робота, наповнена духом Трійці, благодаттю.

Стосунки в Трійці – взаємна жертовність. Бог такі ж стосунки запропонував людині. Бог і людина виступають у союзі, подібному до Трійці, – жертвують один для одного. І якщо людина помилиться, то благодать і час виправлять її помилку. А якщо не помилиться і поступить по–божому, то Отцю Небесному радісно, що Його менший син увійшов до турботи і радості Господньої.

Мало того, Бог так влаштував, що щастя серед людей можливе тільки тоді, коли вони живуть правилом Трійці не лише з Богом, але і з людьми.

Господь задоволений, коли в нас у стосунках проглядає Трійця та Її любов і жертва. А коли ми помиляємося не із злості, а за єством, Він заповнює збиток дивом – Своїм особливим втручанням. Причому право викликати диво має всякий, хто живе в Дусі.

Божа Мати втручається в наше життя тихо і потаємно, а також явно і відкрито.

Тихо і потаємно ми можемо чути в серці слова Її втіхи і любові. Явно вона, як швидка допомога, може відміняти закони фізики тоді, коли без термінового втручання ми можемо загинути.

Історія Божого народу і Божої Матері – це історія любові.

У році багато днів шанування Божої Матері, висхідних до пам’яті Її життя, Її служіння Богові, але не було свята народної любові до Неї. І вибір зупинився на Покрові. Глибинна суть свята навіть не в тому, що Вона відігнала варварів від Константинополю, а в тому, що Вона відкрито явила любов до людей.

І люди встановили це свято взаємної любові Божого народу і Божої Матері.

Суть свята – глибше за його привід.

Ти і я гідні любові такої прекрасної істоти, як Діва Марія. Розуміння цього окриляє, витвережує і надихає всіх добрих християн. Але Вона не лише любить нас, але і приймає нашу любов. Вона ніколи не скаже нашій любові: “Ні”.

Покрова – це свято нашої спорідненості зі святими. Це день вселенського тріумфу духа Трійці, що пронизує світ навіть до Землі. Дух Святий сходить потоками зверху вниз і піднімається від землі до неба.

Ми не самотні. На тому березі життя на нас чекають і кличуть. Перша серед тих, хто зустрічає і чекає – Богородиця. За Її любов до нас, за всі Її чудеса, за всі Її слова, вкладені в наше серце, – честь і хвала Їй. А нам – любити Її, у чому і допоможи нам, Господи.

священик Костянтин Камишанов

ТЕКСТ праздничной службы Рождеству Божией Матери

Rogdestvo_BogorodicyРождество Пресвятой Владычицы нашей Богородицы и Приснодевы Марии празднуется Церковью как день всемирной радости.

В этот светлый день, на рубеже Ветхого и Нового заветов, родилась Преблагословенная Дева Мария, предуставленная от века Божественным Промыслом послужить тайне воплощения Бога Слова ― явиться Матерью Спасителя мира, Господа нашего Иисуса Христа.

Перед Казанской иконой Богородицы

kazanskaya2Тропарь

Заступнице усердная, Мати Господа Вышняго, за всех молиши Сына Твоего, Христа Бога нашего, и всем твориши спастися, в державный Твой покров прибегающих. Всех нас заступи, о Госпоже Царице и Владычице, иже в напастех и скорбех и в болезнех, обремененных грехи многими, предстоящих и молящихся Тебе умиленною душею и сокрушенным сердцем пред пречистым Твоим образом со слезами, и невозвратно надежду имущих на Тя, избавления всех зол, всем полезная даруй и вся спаси, Богородице Дево: Ты бо еси Божественный покров рабом Твоим.

Кондак

Притецем, людие, к тихому сему и доброму пристанищу, скорой Помощнице, готовому и теплому спасению, покрову Девы: ускорим на молитву и потщимся на покаяние: источает бо нам неоскудныя милости Пречистая Богородица, предваряет на помощь и избавляет от великих бед и зол благонравныя и богобоящияся рабы Своя.

Величание

Величаем Тя, Пресвятая Дево, Богоизбранная Отроковице, и чтем образ Твой святый, имже точиши исцеления всем с верою притекающим.

Молитва

О Пресвятая Госпоже Владычице Богородице! Со страхом, верою и любовию припадающе пред честною иконою Твоею, молим Тя: не отврати лица Твоего от прибегающих к Тебе, умоли милосердая Мати, Сына Твоего и Бога нашего, Господа Иисуса Христа, да сохранит мирну страну нашу, Церковь Свою Святую да незыблему соблюдет от неверия, ересей и раскола. Не имамы бо иныя помощи, не имамы иныя надежды, разве Тебе, Пречистая Дево: Ты еси Всесильная христиан Помощница и Заступница. Избави всех с верою Тебе молящихся от падений греховных, от навета злых человек, от всяких искушений, скорбей, бед и от напрасныя смерти: даруй нам дух сокрушения, смирение сердца, чистоту помышлений, исправление греховныя жизни и оставление прегрешений, да вси благодарне воспевающе величия Твоя, сподобимся Небеснаго Царствия и тамо со всеми святыми прославим Пречестное и Великолепое Имя Отца и Сына и Святаго Духа. Аминь.

Похвала Пресвятой Богородицы. Суббота акафиста

Строгое и скорбное течение богослужений Великого поста дважды прерывается лучами радостного света, и оба раза источником этого света является Пречистая Богоматерь.

Один раз мы прославляем Деву Марию и вспоминаем событие, которое церковная песнь именует «спасения нашего Главизна», то есть начало нашего спасения. Мы вспоминаем всесветлое Благовещение, когда юная Дева, почти девочка, с волнением и трепетом внимает дивным словам архангела и в трепете и страхе думает, каково будет целование сие.

Сегодня мы прославляем в Ней же Пречистую Матерь — Богородицу. Восхваляем Ту, у Которой, по словам пророка, «оружие прошло душу», воздаем похвалу Той, Которая родила безмужно Спасителя мира, а Сама стала за мир ходатаицей перед Своим Божественным Сыном.

Если Он пролил за мир и его спасение Свою Божественную Кровь, то Пречистая Дева пролила и продолжает проливать за этот грешный мир Свои слезы, — слезы Матери, усыновившей у креста все человечество, вобравшей в Свое сердце всех людей — и грешных и праведных.

Историческое основание сегодняшнего праздника таково. В 626 году столица Византии Константинополь был осажден персами и скифами. Опасность была смертельной. Жители города собрались в храме Святой Софии и со многим плачем молили Бога о спасении. Константинопольский патриарх Сергий взял икону Пресвятой Девы и обошел с нею крестным ходом но стенам города, а потом опустил в воды пролива Ее ризу, и, как пишет летописец, «море закипело, вражеские корабли потонули, и неприятель отступил от города».

Впоследствии было еще несколько случаев чудесного избавления Константинополя от врагов по молитвам к Богоматери. В память их Святая Церковь установила праздник Похвалы Пресвятой Богородицы, и так как первое избавление Царьграда, или Константинополя, было около пятой недели Великого поста, то и праздник этот был установлен в субботу этой недели.

В этот день с особой торжественностью читается в храмах акафист Пресвятой Богородице. Это первый акафист, написанный для церковного употребления диаконом цареградской церкви Георгием Писидийским и послуживший образцом для всех последующих акафистов, написанных в честь Пресвятой Девы, Господа или святых и различных церковных праздников.

Но кроме исторического, сегодняшний праздник имеет и более широкое значение.

В этот день среди тягот поста мы направляем свой взор к Той, Которая является Главизной нашего спасения, Которая была орудием Божественного Промысла о грешном человечестве, Лествицей, возводящей нас от земли к Небу.

Мы часто обращаемся к Ней с нашими тяготами и горестями и просим Ее помощи. Мы благодарим Ее за помощь, за то заступление, которое Она нам оказала перед Своим Сыном — Богом и Создателем…

Но сегодня наши молитвы другие! В них меньше корысти… Мы не столько просим — мы прославляем от всего любящею сыновнего сердца. Сегодня наша молитва к Богородице не просительная, не благодарственная, а славословная.

Сегодня мы восхваляем Ту, Которая удостоилась видения ангельского и получила благую весть от архангела.

Сегодня мы восхваляем Ту, Которая в Вифлееме первая поклонилась новорожденному Христу и повила Его в пелены…

Сегодня мы восхваляем Ту, Которая вскормила Его Своей грудью, охраняла хрупкие годы Его детства, оберегала Его от врагов и напастей.

Сегодня мы восхваляем Ту, Которая отдала человечеству самое дорогое — Своего Сына и прошла с Ним от пещеры вифлеемской до Креста голгофского…

Сегодня мы восхваляем Ту, Которая усыновила всех нас перед голгофским Крестом, помогает нам в нашей жизни и ходатайствует за нас на Небесах…

Сегодня мы восхваляем Ту, Которая в рождестве девство сохранила и по успении мира не оставила, но есть с нами и по сей день…

Сегодня мы воспеваем Ее и восклицаем едиными усты и единым сердцем:

Радуйся, Еюже радость воссияет,

Радуйся, Еюже клятва исчезнет,

Радуйся, Еюже обновляется тварь

протоиерей Борис Старк

Перед иконой Богородицы

0321

Сегодня празднуем день иконы Божией Матери «Всех скорбящих Радость»

Тропарь
Всех скорбящих радосте и обидимых заступнице, и алчущих питательнице, странных утешение, обуреваемых пристанище, больных посещение, немощных покрове и заступнице, жезле старости, Мати Бога Вышняго Ты еси, Пречистая: потщися, молимся, спастися рабом Твоим.

Кондак
Не имамы иныя помощи, не имамы иные надежды, разве Тебе, Владычице. Ты нам помози, на Тебе надеемся и Тобою хвалимся, Твои бо есмы рабы, да не постыдимся.

Молитва

О, Пресвятая Владычице Богородице, Преблагословенная Мати Христа Бога Спасителя нашего, всех скорбящих Радосте, больных посещение, немощных покрове и заступнице, вдовиц и сирых покровительнице, матерей печальных всенадежная утешительнице, младенцев немощных крепосте, и всем беспомощным всегда готовая помоще и верное прибежище! Тебе, о, Всемилостивая, дадеся от Всевышняго благодать во еже всех заступати и избавляти от скорби и болезней, зане Сама лютыя скорби и болезни претерпела еси, взирающи на вольное страдание Сына Твоего возлюбленнаго и Того на кресте распинаема зрящи, егда оружие Симеоном предреченное сердце Твое пройде. Темже убо, о Мати чадолюбивая, вонми гласу моления нашего, утеши нас в скорби сущих, яко верная радости Ходатаица: предстоящи престолу Пресвятыя Троицы, одесную Сына Твоего, Христа Бога нашего, можеши, аще восхощеши, вся нам полезная испросити. Сего ради с верою сердечною и любовию от души припадаем к Тебе яко Царице и Владычице и псаломски вопити Тебе дерзаем: слыша, Дщи, и виждь, и приклони ухо Твое, услыши моление наше, и избави нас от обстоящих бед и скорбей; Ты бо прошения всех верных, яко скорбящих радость, исполняеши, и душам их мир и утешение подавши. Се зриши беду нашу и скорбь: яви нам милость Твою, посли утешение уязвленному печалию сердцу нашему, покажи и удиви на нас грешных богатство милосердия Твоего, подаждь нам слезы покаяния ко очищению грехов наших и утолению гнева Божия, да с чистым сердцем, совестию благою и надеждою несумненною прибегаем ко Твоему ходатайству и заступлению: приими, всемилостивая наша Владычице Богородице, усердное моление наше Тебе приносимое, и не отрини нас, недостойных, от Твоего благосердия, но подаждь нам избавление от скорби и болезни, защити нас от всякаго навета вражия и клеветы человеческая, буди нам помощница неотступная во все дни жизни нашея, яко да под Твоим матерним покровом всегда пребудем цели и сохранена Твоим заступлением и молитвами к Сыну Твоему и Богу Спасителю нашему, Ему же подобает всякая слава, честь и поклонение, со безначальным Его Отцом и Святым Духом, ныне и присно и во веки веков. Аминь.

Иверская икона Пресвятой Богородицы

О Пресвятая Дево, Мати Господа, Царице небесе и земли! Вонми многоболезненному воздыханию душ наших, призри с высоты святыя Твоея на нас, с верою и любовию покланяющихся пречистому образу Твоему. Се бо, грехми погружаемии и скорбьми обуреваемии, взирающе на Твой образ, яко живей Ти сущей с нами, приносим смиренная моления наша. Не имамы бо ни иныя помощи, ни инаго предстательства, ни утешения, токмо Тебе, о Мати всех скорбящих и обремененных! Помози нам, немощным, утоли скорбь нашу, настави на путь правый нас, заблуждающих, уврачуй и спаси безнадежных, даруй нам прочее время живота нашего в мире и тишине проводити, подаждь христианскую кончину и на Страшном Суде Сына Твоего явися нам, милосердая Заступница, да всегда поем, величаем и славим Тя, яко благую Заступницу рода христианскаго, со всеми угодившими Богу. Аминь.

Молитва перед Иерусалимской иконой Богородицы

Ierusalymska_ikona

О Пречистая и Преблагословенная Мати Господа и Спаса нашего Иисуса Христа, Пречистая Приснодево Богородице Марие, державная Покровительнице и Заступнице наша! Припадаем и поклоняемся Тебе пред святою чудотворною Иерусалимскою иконою Твоею и смиренно молимся Тебе, благой и милосердной: вонми гласу молитв наших, от души приносимых, виждь скорби и искушения наша и, яко воистину любвеобильная Мати, потщися помощи нам, безпомощным, унылым, во многия грехи впадающим и присно прогневляющим Господа и Создателя нашего, Егоже умоли, Владычице, да не погубит нас со беззаконии нашими, но ради Твоего предстательства явит нам человеколюбную Свою милость. Испроси нам, Всеблагая, здравие душевное и телесное, покаяние во гресех совершенное, преспеяние в добродетелях христианских благодатное, мирное и благочестивое житие, земли плодоносие, воздуха благорастворение, дожди благовременны и благословение свыше на всякия благая дела и начинания наша. Храмы и обители православные сохрани, и соблюди всех в мире и благоустроении, и споспеши всем нести иго Христово благое и легкое в терпении и смирении, во спасение душ наших, ограждающи нас Матерним покровом Твоим от искушений диавольских и всякого зла. О Царице Всепетая, Мати Божия Всеблагая! Простри Богоноснеи руце Твои на умоление возлюбленному Сыну Твоему, Господу нашему Иисусу Христу, и приемши сомолитвенники к Нему праведныя родители Твоя Иоакима и Анну, с ними умоли Его помиловати нас и избавити от погибели вечныя. И якоже иногда в скорби велицей пред сею иконою Твоею молившемуся Нилу утешение и обетование благое даровала еси, тако и ныне нас, смиренных и грешных, молящихся услыши и яви нам великия щедроты Твоя: болящия исцели, скорбящия утеши, бедствующия от бед избави, путешествующия и мореплавающия невредимы сохрани и вся ны сподоби благочестно житие наше земное скончати, благую христианскую кончину получити, Святых Таин причастники быти и Небесное Царство унаследовати. Да во свете и радости святых поем и величаем милосердие Твое и рождшагося от Тебе Господа нашего Иисуса Христа, Емуже со Безначальным Его Отцем и Пресвятым Духом подобает всякая слава, честь и поклонение во веки веков. Аминь.

Иерусалимская икона Божией Матери

Иерусалимская икона Божией Матери, по преданию, была написана в 15-й год по Вознесении Господнем (48 г. н.э.), в Гефсимании, и была первой из 70 икон Богородицы, созданных святым Евангелистом Лукой. Предназначалась икона для иерусалимской общины. По некоторым свидетельствам, именно этот образ, находившийся некогда в храме Воскресения Христова в Иерусалиме, явился той чудотворной иконой Богородицы, от которой изшел глас к преподобной Марии Египетской, обративший ее от греховного пути.

В 463 году, при византийском императоре Льве Великом (457—474) Иерусалимская икона была перенесена в Константинополь и помещена в храме Богоматери, именуемом «Пигий», (греч. «Источник»). При императоре Ираклии (575—641), когда на Константинополь напали скифы, по всенародной молитве перед Иерусалимской иконой, произошло чудо избавления города и он не был взят. В память об этом образ перенесли в один из главных храмов Византии — Влахернскую церковь, где он и оставался в течение почти трех столетий, до царствования Льва VI Философа.

В 988 году, Иерусалимская икона была перенесена в крымский город Херсон, или Корсунь, и передана в дар великому равноапостольному князю Владимиру, покорившему этот город и крестившемуся в нем. Князь Владимир взял икону в Киев. Но не долго хранился чудотворный образ в Киевском княжестве. Когда святое крещение и обращение в христианство приняли в Новгороде, князь Владимир даровал сей образ новгородцам.

Более 400 лет образ Богородицы пребывал в Софийском соборе Великого Новгорода. Его почитанием здесь обусловлена особая любовь к Иерусалимской иконе во многих градах и весях Русского Севера.

В 1571 году царь Иоанн Грозный перенес икону в Московский Успенский собор. Икона была помещена среди других святынь, покровительствовавших прежним удельным княжествам. Окруженная всеобщим почитанием, икона пребывала в Кремле до 1812 года.

Во время нашествия Наполеона в 1812 году Иерусалимская икона исчезла. По некоторым источникам, чудотворная икона была захвачена французами и увезена во Францию, где она хранится и по сей день.

Тропарь иконе Божией Матери Иерусалимской
Твоего предстательства уверение / и милосердия Твоего явление / икона Иерусалимская нам, Владычице, показася / пред нею же души наша в молитве изливаем / и верою Тебе вопием: / воззри, Милосердая, на люди Твоя, / вся скорби наша и печали утоли, / утешение благое в сердца наша низпосли // и спасение вечное душам нашим, Пречистая, испроси.

Другой тропарь
Богорадованная Владычице, / препрославленная Мати щедрот и человеколюбия, / всемилостивая о всем мире Ходатаице! / Прилежно раби Твои ко Твоему предстательству прибегаем / и ко пречудному образу Твоему со умилением, припадающе, молимся: / молитву теплую Сыну Твоему и Богу нашему сотвори, / о Всепетая Царице Богородице, / да от всяких болезней и печалей нас Тебе ради избавит, / и от грехов всяких свободив, / Царствия Своего Небеснаго наследники ны покажет: / велие бо и неизреченное яко Мати к Нему дерзновение имаши / и вся от Него испросити можеши, // едина во веки Преблагословенная.

Кондак
Не отрини, о Милосердая Мати,/ слез и воздыханий наших,/ но прошения наша милостивно приимши,/ пред Иерусалимскою иконою Твоею/ молящихся людей веру укрепи,/ умилением сердца их исполни,/ и крест земнаго жития нести им помози,/ елика бо хощеши можеши.

Предлагаем вспомнить, как эта икона появилась в нашем храме

СЛЬОЗИ В ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ

Про Пресвяту Богородицю в Євангеліях сказано не так вже багато. Нічого не говориться там про Її народження на світ. Але таке велике серед християн шанування Пречистої Діви і Матері Спасителя нашого, така сильна любов до Неї, що майже з найперших віків церковне передання зі старанністю збирає відомості про Її земне життя.

Одне з таких джерел – апокрифічне Протоєвангеліє від Якова, написане, як передбачається, у 2 столітті (можливо, воно є найдревнішим текстом, що засвідчує шанування християнами Богородиці), – розповідає про Її вічне дівоцтво і представляє Її як нову Єву. Протоєвангеліє, авторство якого приписується апостолу Якову, родичу Христовому, оповідає про дитинство і юність Діви Марії та про події під час народження Спасителя.

Ми з вами, звичайно, розуміємо, що формальної історичної точності фактів в апокрифах шукати не слід, але там є щось не менше, а може, і важливіше: те, що дає поживу люблячому християнському серцю, що укріплює його віру, підбадьорює його сподівання.

«У дванадцяти колінах Ізраїльських був Йоаким, дуже багатий чоловік, який приносив подвійні дари Богові, кажучи: Нехай буде від багатства мого усьому народу, а мені у відпущення в умилостивлення Господові.

Настав великий День Господній, коли сини Ізраїльські приносили свої дари.

І виступив проти нього (Йоакима) Рувим, сказавши: Не можна тобі приносити дари першому, бо ти не створив потомства Ізраїлю.

І засмутився дуже Йоаким, і став дивитися родовід дванадцяти племен народу, кажучи: пошукаю в дванадцяти колінах Ізраїльських, чи не я один не дав потомства Ізраїлю.

І дослідивши, з’ясував, що всі праведники залишили потомство Ізраїлю.

Згадав він і про Авраама, як у його останні дні Бог дарував йому сина Ісаака.

І так гірко стало Йоакиму, і не пішов він до дружини своєї, а пішов у пустелю, поставив там свій намет і постив сорок днів і сорок ночів, кажучи: не увійду ні для їжі, ні для питва, доки не зглянеться на мене Господь, і буде мені їжею і питвом молитва.

А дружина його Анна плакала і ридала, кажучи: сплачу я своє вдівство, сплачу мою бездітність».

Слізна молитва бездітних праведників, як далі ми читаємо в Протоєвангелії, була почута: ангел сповістив їм про те, що в них народиться чадо, яке зніме з них ганьбу бездітності і, мало того, принесе спасіння всьому світові.

Подібно до прабатька Авраама і Сарри, а згодом – Захарії і Єлисавети, народження дитини в Йоакима і Анни тоді, коли подружжя вже зневірилося її мати, стало прямим даром Божим. Не просто Його відповіддю на палкі благання чи навіть – на неухильну суворість дотримання заповідей, даних усьому Ізраїлю, але частиною дуже важливої речі: особистих, живих і неформальних, сповнених любові, шанування, іноді – ревного запитання, завжди – уміння слухати і послуху, стосунків з Господом, того, що мовою Священного Писання іменується «ходити перед Богом».

Саме ці особисті стосунки і є основа головної заповіді Божої, заповіді про любов. І якщо застосувати її до сім’ї, до ситуації чоловіка і жінки, чоловіка і дружини, то звучить вона так: «Любити Бога усім, що в тобі є, і свою другу половину як самого себе».

В різних брошурах і статтях, які в множині видаються під церковною егідою, ми читаємо, що єдина мета і виправдання шлюбу – дітородіння. Проте недаремно вінчання виділене Церквою в окреме таїнство. І ключові слова, які звучать при вінчанні в молитвах священика і читанні апостольського послання, нагадують нам заповідь Божу про те, що дітям належить відліпитися від батьків, стати самостійними особами, чоловіку і жінці – знайти один одного і стати єдиною плоттю.

Зовсім не перше місце в шлюбі займає просте біологічне продовження роду, сенс любові між чоловіком і дружиною – куди вищий і глибший. «Друга половина, знайти свою половинку» – народна свідомість знайшла саме ці, дуже точні, слова, щоб позначити любов між чоловіком і жінкою, охарактеризувати шлюб саме як з’єднання двох осіб, призначених від створення світу бути єдиним цілим, союз, встановлений Самим Богом.

Коли ми звертаємося до першоджерела – книги Буття, до розповіді пророка Мойсея про створення світу і людини, ми бачимо, що людина, «А-адам а-рішон», першолюдина, від якої згодом розмножилися всі племена і народи та бере початок кожна жива людська душа, створена єдиною особою. Чоловічий і жіночий початок таємничо сполучений у ній воєдино.

Яким був образ Адамового життя до появи Єви – про це в Біблії говориться мало, але ми знаємо, що з’явилася Єва саме через таємниче відділення її від Адама. Чоловік і жінка, «іш» і «іша», колись були єдиним цілим. «Ребро Адама», те, що іноді в обивательському розумінні так прямо і уявляється як реброва кістка (пам’ятаєте старий плоский жарт: баба – дурна, бо з ребра створена, а в ребрі кісткового мозку немає…), мовою першоджерела звучить як «цела» – бік, грань особистості першолюдини.

З тих самих пір сенс земної любові між чоловіком і жінкою, пошук «своєї половинки» – глибинне прагнення знову набути колись втраченої повноти і цілісності. Шлюб – союз, в якому двоє мають стати одним, не втрачаючи при цьому своєї особистості, але набуваючи чогось нового, більшого.

Аналізу приземленим розумом це таїнство до кінця не піддається, подібно до таїнства з’єднання двох природ Христових в одній неповторній Особі, але проте було і залишиться однією з Богом даних основ існування людини на землі. А от дітородіння, варто зауважити, хоча і воно – теж великий дар Божий, з’явилося вже пізніше, після гріхопадіння, після того, як почався нелегкий і довгий шлях перших людей у земній юдолі. І саме ім’я «Єва» (Хава), «та, яка дає життя», жінка отримала від свого чоловіка вже будучи поза межами Едемського саду.

Дітородіння з’явилося пізніше – але ми з вами ніскільки не хочемо зменшити його значення. Навпаки, історія Йоакима і Анни, що в основних рисах повторює біблійні історії інших дивовижних дітородінь, повна глибокого сенсу: шлюб лише тоді принесе благословенний плід, коли єдині між собою двоє – стануть єдині з Третім, коли чоловік і дружина, які приліпилися один до одного любов’ю, приліпляться любов’ю до Бога.

Якщо двоє не набули Бога (по-справжньому, а не формально, виконуючи «за традицією», з корисливих або політичних міркувань, ті чи інші релігійні приписи), не вступили в Його Царство, не набули вічного життя – то їх союз так і залишиться союзом смертних, що триває не далі спільної для всіх могили, і всі їх дітородіння будуть просто появами в підмісячний світ ще одних смертей.

…Сьогодні – день народження Діви Марії, Матері нашого улюбленого Спасителя. Ми знаємо, що Спаситель – у нас один. Проте ми і до Неї осмілюємося звертатися з молитвою: «Пресвята Богородице, спаси нас!», – нехай це і не узгоджується з буквою догматів. Але узгоджується – з їх духом, з правотою люблячого, віруючого серця.

священик Сергій Круглов

Молитва перед Почаевской иконой Божией Матери

Pochaivska_ikona (1)

К Тебе, о Богомати, молитвенно притекаем мы, грешнии, чудеса Твоя, во святей лавре Почаевстей явленная, поминающе и о своих сокрушающеся прегрешениих. Вемы, Владычице, вемы, яко не подобаше нам, грешным, чесого просити, токмо о еже Праведному Судии беззакония наша оставити нам. Вся бо нами в житии претерпенная, скорби же, и нужды, и болезни, яко плоды падений наших прозябоша нам, Богу сия на исправление наше попущающу. Темже вся сия истиною и судом Своим наведе Господь на грешныя рабы Своя, иже в печалех своих к заступлению Твоему, Пречистая, притекоша и во умилении сердец к Тебе взывают сице: грехов и беззаконий наших, Благая, не помяни, но паче всечестнеи руце Твои воздвигши, к Сыну Твоему и Богу предстани, да люте содеянная нами отпустит нам, да за премногая неисполненная обещания наша лица Своего от рабов Своих не отвратит, да благодати Своея, спасению нашему пособствующия, от душ наших не отымет. Ей, Владычице, буди спасению нашему Ходатаица и, малодушия нашего не возгнушавшися, призри на стенания наша, яже в бедах и скорбех наших пред чудотворным Твоим образом возносим. Просвети умиленными помыслы умы наша, веру нашу укрепи, надежду утверди, любве сладчайший дар сподоби нас прияти. Сими убо, Пречистая, дарованьми, а не болезньми и скорбьми живот наш ко спасению да возводится, но, от уныния и отчаяния души наша ограждающи, избави нас, маломощных, от находящих на ны бед, и нужд, и клеветы человеческия, и болезней нестерпимых. Даруй мир и благоустроение жительству христианскому предстательством Твоим, Владычице, утверди Православную веру в стране нашей и во всем мире. Церковь Апостольскую и Соборную умалению не предаждь, уставы святых отец на веки непоколебимы сохрани и всех к Тебе притекающих от рова погибельнаго спаси. Еще же и ересию прельщенных братий наших или веру спасительную в греховных страстех погубивших паки ко истинней вере и покаянию приведи, да вкупе с нами, Твоему чудотворному образу покланяющеся, Твое предстательство исповедят. Сподоби убо нас, Пресвятая Госпоже Богородице, еще в животе сем победу истины Твоим заступлением узрети, сподоби нас благодатную радость прежде кончины нашея восприяти, якоже древле насельники Почаевския Твоим явлением победители и просветители агарян показала еси, да вси мы благодарным сердцем вкупе со Ангелы, и пророки, и апостолы, и со всеми святыми, Твое милосердие прославляюще, воздадим славу, честь и поклонение в Троице певаемому Богу Отцу, и Сыну, и Святому Духу, во веки веков. Аминь.

МЫСЛИ О ГЛАВНОМ
  • Можно облачаться в одежду святых и называться их именами, но если мы непричастны их подвигу, одежды, титулы и самый сан остаются пустыми, словно повешены на вешалку, а не человека. Форма без содержания пуста. протоиерей Павел Адельгейм
ПОМОЧЬ СТРОИТЕЛЬСТВУ ХРАМА
Храм Стрітення Господнього © 2012-2020. Всі права захищені.