Boyavlennya_2018.jpg
ЦЕРКОВНОЕ ПРОИЗВОДСТВО
СРЕТЕНСКИЙ ЛИСТОК
listok
ПРАВОСЛАВНЫЙ КАЛЕНДАРЬ

Архив рубрики «Храм Сретения Господня»

Привітання з Різдвом від дитячого хору

З Новим роком!

2021

Дорогі брати і сестри, друзі, вітаємо вас із прийдешнім Новим роком!

Власне, привітань сьогодні у кожного буде забагато, майже кожне розкаже, який важкий рік позаду. Хоча мало хто навчив нас цінувати важливе так, як 2020-й. Коли б ще ми так були вдячні за відвідану службу, за можливість зібратися разом, за шанс вийти з дому? Чи сприймали ми кожний подих — дивом?

Життя неповторне, найважливіші речі ми зазвичай не помічаємо, а щасливою може бути лише вдячна людина. А головне — не боятися це помічати.

«Там, де є любов, немає страху, бо досконала любов Божа проганяє страх… І той, хто боїться, не сповнений досконалої любові» (1-е послання Іоанна 4:18).

Будемо вдячні Господу, Який провів нас повз такі випробовування (власне, дивно після такого року лишатися атеїстом :) )! З надією на Його милість, допоможемо один одному наступного року!

Усім здоров’я!

Молодёжка зовёт!

Молодёжная воскресная школа нашего храма напоминает: новый учебный год никто не отменял. Пока мы можем собираться, приглашаем всех желающих. Тема вечера актуальнейшая — влияние современности на духовную жизнь.

Вторник 27 октября, начало в 19-00.

Ждём всех!

Переваги карантину

10052020

Майже зайшли у новий храм. Як він потрібен саме зараз, коли необхідно забезпечити дистанцію!

Це був чудовий день!

10052020 (1)

 

10052020 (13)

Погляд з неба! Зі святом Пасхи вітаємо!

Easter2020

Вітаємо зі Святом Світлого Христового Воскресіння! Сьогодні кожний був палаючою свічкою у молитві до Бога! Погляд на свято згори.

Вітаємо з Христовим Воскресінням

ХРИСТОС ВОСКРЕС!

Resurrection
…А между тем благая весть — всегда в разгар триумфа ада, и это только так и есть, и только так всегда и надо! Когда, казалось, нам велят — а может, сами захотели, — спускаться глубже, глубже в ад по лестнице Страстной недели: все силы тьмы сошлись на смотр, стесняться некого — а че там; бежал Фома, отрекся Петр, Иуда занят пересчетом, — но в мир бесцельного труда и опротивевшего блуда вступает чудо лишь тогда, когда уже никак без чуда, когда надежда ни одна не намекает нам, что живы, и перспектива есть одна — отказ от всякой перспективы.

На всех углах твердят вопрос, осклабясь радостно, как звери: «Уроды, где же ваш Христос?» А наш Христос пока в пещере, в ночной тиши. От чуждых глаз его скрывает плащаница. Он там, пока любой из нас не дрогнет и не усомнится (не усомнится только тот глядящий пристально и строго неколебимый идиот, что вообще не верит в Бога).

Земля безвидна и пуста. Ни милосердия, ни смысла. На ней не может быть Христа, его и не было, приснился. Сыскав сомнительный приют, не ожидая утешенья, сидят апостолы, и пьют, и выясняют отношенья:

— Погибло все. Одни мечты. Тут сеять — только тратить зерна.

— Предатель ты.

— Подослан ты.

— Он был неправ.

— Неправ?!

— Бесспорно. Он был неправ, а правы те. Не то, понятно и дитяти, он вряд ли был бы на кресте, что он и сам предвидел, кстати. Нас, дураков, попутал бес…

Но тут приходит Магдалина и говорит: «Воскрес! Воскрес! Он говорил, я говорила!» И этот звонкий женский крик среди бессилия и злобы раздастся в тот последний миг, когда еще чуть-чуть — и все бы.

Глядишь кругом — земля черна. Еще потерпим — и привыкнем. И в воскресение зерна никто не верит, как Уитмен. Нас окружает только месть, и празднословье, и опаска, а если вдруг надежда есть — то это все еще не Пасха. Провал не так еще глубок. Мы скатимся к осипшим песням о том, что не воскреснет Бог, а мы подавно не воскреснем. Он нас презрел, забыл, отверг, лишил и гнева, и заботы; сперва прошел страстной четверг, потом безвременье субботы, — и лишь тогда ударит свет, его увижу в этот день я: не раньше, нет, не позже, нет, — в час отреченья и паденья.

Когда не десять и не сто, а миллион поверит бреду; когда уже ничто, ничто не намекает на победу, — ударит свет и все сожжет, и смерть отступится, оскалясь. Вот Пасха. Вот ее сюжет. Христос воскрес.

А вы боялись.

Д.Л.Быков

Бути у Храмі Гроба Господнього

Храм Гроба Господнього (Храм Воскресіння Христового) – єрусалимський храм, розташований на місці розп’яття, погребіння і воскресіння Ісуса Христа. Щорічно в суботу, напередодні православної Пасхи, в храмі на Гроб Господень сходить Благодатный вогонь. Мабуть, немає жодного християнина, який не мріяв би побувати у цьому важливому місці.

За цим посиланням можна відвідати детальну віртуальну екскурсію Храмом Гроба Господнього. Пересуватись по храму можна, натискаючи на маленькі фігурки людини, також доступна детальна навігація всередині храму. Натискаючи на маленькі червоні значки з літерою «І», розгортатиметься детальна інформація про місце.

Цьогоріч через пандемію коронавірусу храм зачинений для вірян, але маючи таку можливість, можемо зайти за зачинені двері.

Велика П’ятниця — 2020

Vel-Pyatnytsia-2020

З показників трансляцій ми бачимо, що досить багато людей розділяє з нами неповторні служби Страсного тижня дистанційно. Спробуємо в ці дні додатково за допомогою фотографій посилити враження від них і наблизити храм до кожного.

 

Спрага за Богом

Гентський вівтар, Гентський Агнець Божий , 1432. Губерт і Ян ван ЕйкиУми разом опинились в нових, абсолютно неочікуваних для нас умовах. Ми звикли до того, що Тіло і Кров Христа складають зміст, центр, головний нерв переживання нашого духовного життя. Священне Писання свідчить однозначно: » Хто не їсть Моє Тіло і не п’є Мою Кров, — говорить Христос,  — не матиме життя в собі».

І ось ми у ситуації, коли складно причащатись через зовнішні обставини, що не залежать від нас. Зараз не постає питання чиєїсь готовності чи не готовності. Сама об’єктивна ситуація така, що велика кількість мирян не може піти в храм. Як жити в ній, особливо в період Страсного тижня? Що робити? Які нові ходи і рішенням можливі?

Ми звикли до щедрого столу Божого, і це добре і правильно. Наш Господь дійсно милостивий і щедрий. І Він хоче віддати Себе Своїм дітям. Але, як говорить апостол Павло, я вмію жити у достатку, умію жити в убогості.

Дійсно, в давні часи не кожний християнин мав таку можливість до прийняття Святих Христових Таїн, яку ми маємо тепер. Не в кожному селі був храм, часто воно знаходилось від храму на далекій відстані. Або, якщо ми говоримо про приклад Марії Єгипетської і подібних їй монахах-пустельниках, то вони роками могли не бачити людину. Не те, щоб прийняти участь у службі.

Цьогорічний піст став для нас, звичайно, дивним періодом. Часом, який формулює, який оформлює в нас велику, глибшу і змістовнішу спрагу по Богу. Ми можемо не мати можливості приступити до Святого Причастя або не маємо її  в тій повноті, в якій би нам хотілось. Ми часто маємо обмежену можливість участі у богослужіннях, наприклад, коли дивимось їх в онлайн-трансляції, але це народжує в нас спрагу. Це народжує в нас активне бажання і пошук. Не коли ми думаємо: чи піду сьогодні в храм, чи не піду, чи скористаюсь цією можливістю, чи ні. А коли ми чекаємо, коли серце горить, коли ми хочемо, щоб можливість бути причетним стала вільнішою — і ми одразу скористаємось нею.

Цей час не випадковий, він — духовна пустеля, з якої вихід в Обітовану землю.

Священник Олександр Сатомський

(джерело: Правмір)

Нагадуємо, що усі богослужіння в нашому храмі транслюються наживо. Перехід на трансляцію з головної сторінки або за цим посилання   Онлайн-трансляція

Євангельські події і творчість

Holy Week 7 Уважний митець завжди знаходив у Св. Писанні джерело для творчості. У Західній Європі до початку доби Відродження,а в Україні до XVII ст. біблійна тема впевнено панувала в мистецтві, бо воно було засобом знайомства і занурення у християнське вчення тих, хто не вмів читати. Із хрещенням Київської Русі всі види біблійного живопису набули розквіту.

Може здаватись, що всі видатні твори, які відображають біблійні сюжети, уже написані, а нам лишається лише розглядати, вивчати і захоплюватись ними. Але Священне Писання безкінечне і назавжди є джерелом творчої дії. Біблійні події резонують у серці кожного: від малечі-школяра до професійних митців. Ми і зараз можемо бачити твори, які викликатимуть у серці відгук, тому що вони про Спасителя.

Невеличка добірка картин про Страсний тиждень від британського художника Гарі Бунта (1957 р.н.) . Його талант до живопису виявився у ранньому віці, тому і навчався у художньому коледжі.   У 2001 у Гарі діагностували рак, але він продовжував малювати  і почав використовувати живопис, як спосіб допомогти іншим. Подолав хворобу, і до цих пір  працює з пацієнтами, щоб показати, як малювання може сприяти їх одужанню. Прості і життєві сюжети в його картинах закликають нас бачити божественну красу і повноту життя, вони наповнені дотепністю і легким сумом. А картини з біблійними подіями по-дитячому пронизливі і торкаються душі.

 

МЫСЛИ О ГЛАВНОМ
  • Можете ли вы пить воду и быть счастливыми? Чтобы делать это, необходимо иметь в себе другой, более высокий источник счастья, чтобы тебя не одолели другие суррогаты, эмоции внешнего мира. Радость — это то, что живёт внутри тебя. А затем ты радуешься и самым простым вещам. архимандрит Андрей (Конанос)
ПОМОЧЬ СТРОИТЕЛЬСТВУ ХРАМА
Храм Стрітення Господнього © 2012-2021. Всі права захищені.