mosaic_2018.jpg
ЦЕРКОВНОЕ ПРОИЗВОДСТВО
СРЕТЕНСКИЙ ЛИСТОК
listok
ПРАВОСЛАВНЫЙ КАЛЕНДАРЬ

Богослужіння Страсного тижня

Важко помилитися назвавши Страсний тиждень – найважливішим тижнем усього церковного року. У цей тиждень, що передує Великодню, у православних храмах молитовно згадують останні дні земного життя Господа нашого Ісуса Христа: Його страждання на Хресті, розп’яття та похорон. Унікальність цих днів настільки значна, що кожен день у церковній традиції називається святим та великим.

Унікальна храмова атмосфера занурює нас у таємницю страждань Бога заради спасіння кожного з нас. Богослужіння цього тижня неймовірно глибокі, змістовні та зворушливі. Крок за кроком вони відтворюють для нас усю історію страждань Спасителя, пригадують нам Його Божественні настанови, роблять свідками та учасниками євангельських подій. Цьому особливо сприяють під час богослужінь особливі страсні піснеспіви та фрагменти зі Святого Писання, котрі зачитуються на Утрені та Літургії.

У перші три дні Страсної седмиці звершують літургію Ранішеосвячених Дарів, а у Великий Четвер й Велику Суботу – літургію Святителя Василія Великого. У Велику П’ятницю Літургії не буває, тому що в цей день Сам Господь приніс Себе в жертву. Натомість цього дня відправляється інше богослужіння – Царські Часи.

У Великий Понеділок Церква запрошує нас зустріти початок Страстей Господніх. На богослужінні згадується старозавітний патріарх Йосиф Прекрасний, який колись був проданий братами в Єгипетське рабство через заздрість. Він символізує собою Спасителя, Котрий також йде на страждання через заздрість і злобу фарисеїв та іудейських старійшин. Окрім цього в цей день згадується прокляття Господом безплідної смоковниці, яка послужила образом лицемірних книжників і фарисеїв, в яких уся побожність чинилась тільки на показ. Безплідній, засохлій смоковниці буває подібна і всяка душа людська, яка не приносить духовних плодів – істинного покаяння, віри, молитви і добрих діл

У Великий Вівторок згадується викриття Господом книжників і фарисеїв. Його розмови і притчі, сказані в цей день в Єрусалимському храмі: про податок кесарю, про воскресіння мертвих, про Страшний суд і кінець світу, а також притчі про десять дів і таланти.

У Велику Середу згадується жінка-грішниця, яка омила сльозами і помазала дорогоцінним миром ноги Спасителя, коли Він був на вечері у Вифанії у домі Симона Прокаженого, і тим приготувала Христа до погребіння. У цей же час Іуда Іскаріотський удаваною турботою про бідних виявив своє сріблолюбство, а вечором цього ж дня вирішує видати Христа юдейським старійшинам за 30 срібняків. У Велику Середу на літургії Ранішеосвячених Дарів, після заамвонної молитви, в останній раз читається відома постова молитва Єфрема Сиріна з трьома великими поклонами.

У Страсний і Великий Четвер у богослужінні згадуються найважливіші події з Євангельської історії, що відбувались у цей день: Тайна вечеря, на якій Господь встановив Таїнство Причастя, омивання ніг учням на знак глибокого упокорювання і любові до них, молитва в Гефсиманському саду та зрада Ісуса Христа Іудою на страждання і смерть. Саме в четвер у великих кафедральних соборах є традиція звершувати чин омивання ніг.

Під час нього єпископ знімає з себе облачення та по черзі миє ноги дванадцяти священикам та обтирає їх платом. Предстоятелі Православних Церков під час служби четверга освячують святе Миро. Саме цю речовину згодом використовують священики під час звершення Таїнства Миропомазання.

День Великої П’ятниці присвячено спомину засудження на смерть, хресних мук і смерті Спасителя. Богослужіннями цього дня Церква наче переносить нас на хресну дорогу Спасителя, ставить поруч із Хрестом Господнім де робить нас свідками події Вселенського масштабу: Бог приймає страждання заради спасіння світу. Наче підсумовуючи все найважливіше, на утрені Великої п’ятниці прочитуються 12 страсних Євангелій. (Зазвичай, відправляється у четвер ввечері).

На вечірній, при співі тропаря: “Благообразний Йосиф з древа зняв Пречисте Тіло Твоє…” священнослужителі піднімають Плащаницю (тобто зображення Христа, Котрий лежить у гробі) з Престолу, ніби з самої Голгофи, і виносять її з вівтаря на середину храму в супроводжені світильників і при кадінні.

Після обнесення навколо храму Плащаниця покладається на особливо приготованому столі (гробниці). Потім священнослужителі і всі богомольці поклоняються перед Плащаницею і цілують рани зображеного на ній Господа – пробиті ребра, руки і ноги. Плащаниця знаходиться на середині храму упродовж трьох (неповних) днів, нагадуючи цим триденне перебування Ісуса Христа в гробі.

У Велику Суботу Церква згадує поховання Спасителя, перебування Його тіла в гробі, та сходження душею до пекла для сповіщення там перемоги життя над смертю, а благодаті над гріхом. У глибинах пекельних Господь визволяє з поневолення тих праведників, які з вірою чекали Його пришестя, а по цьому, вводить розбійника, котрий покаявся, у рай. Богослужіння цього дня розпочинаються від самого ранку та продовжуються до захожу сонця так, що останні піснеспіви опівнічної відправи зливаються з початком урочистих пасхальних співів Великодньої утрені.

У суботу звершується літургія Василія Великого, що розпочинається вечірньою. Після малого входу з Євангелієм перед Плащаницею читається 15 паремій, в яких зібрано основні старозавітні пророцтва і прообрази про Ісуса Христа – Спасителя та Відкупителя людства. Перед читанням Євангелії священнослужителі змінюють темне облачення на світле.

Оставить комментарий

МЫСЛИ О ГЛАВНОМ
  • У человека одна задача — стучать с упорством, терпением и смирением в дверь молитвы. Открыть же эту дверь — дело Бога. старец Иосиф Исихаст
ПОМОЧЬ СТРОИТЕЛЬСТВУ ХРАМА
Храм Стрітення Господнього © 2012-2020. Всі права захищені.